ГРАМАТИЧНІ ТИПИ МЕТАФОРИ В ПОЕЗІЇ П. СКУНЦЯ

Анотація

Граматичні типи художніх засобів у творчості знакового закарпатського письменника П. Скунця стали виразними зразками форм організації неординарних думок митця, будівельним матеріалом для мистецького відтворення критичної аналітики злободенних проблем ХХ ст., про які не завжди можна було говорити відверто. Творча спад- щина поета наповнена потужною енергетикою, силу якої забезпечують вдало підібрані граматичні форми, їх зв’язок з ідейним змістом поезій є цікавим і глибинним, що й зумовлює актуальність нашої роботи. Мета статті – висвітлити осно- вні аспекти класифікації граматичних ресурсів метафоричних конструкцій, дослідити семантико-стилістичні особливості основних граматичних типів метафори в поетичній творчості визначного закарпатського письменника П. Скунця, ви- значити найбільш показові граматичні форми і моделі, здатні виражати метафоричний зміст.

Завдяки майже безперервним процесам метафоризації семантика слова стає динамічною, спричинює появу но- вих понять і пошук нових форм та засобів для відтворення та увиразнення індивідуального в національній картині світу. Найбільш інтенсивно метафоризація відбувається в авторському контексті: справжній митець не боїться екс- периментувати і працювати над словом доти, доки воно не визріє в художній образ, який так само зуміє «заговорити», проникнути в душу читача. Саме на матеріалі художнього мовлення можна переконатися, що метафоризованими мо- жуть стати повнозначні одиниці, окремі словоформи, різні синтаксичні конструкції.

На підставі проведеного дослідження можна стверджувати, що в поетичних творах Петра Скунця представлено всі граматичні типи метафори: субстантивні, атрибутивні, дієслівні та комбіновані. Найбільш продуктивними стали дієслівні метафори, що є ознакою індивідуального стилю автора. Запропонована стаття про граматичні типи метафори у творчості П. Скунця не претендує на вичерпність, адже студії над його авторською мовою тільки почалися. Глибина таланту Петра Скунця і його багата творча спадщина стануть джерелом для майбутньої наукової роботи.