ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ФОРТУНА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (на матеріалі фразеологізмів античного походження)

Автор(и)

  • Рената Луканинець магiстр фiлологiї, асистент кафедри української мови Ужгородського національного університету, Ужгород, Ukraine

Ключові слова:

мовна картина світу, лінгвокультурологія, концепт ФОРТУНА, міф, міфологія, фразеологізм

Анотація

Міфологія Давньої Греції та Риму стала невичерпним джерелом образів, концептів, глибинних смис- лів, що знайшли своє відображення у багатьох лінгвокультурах світу та по-особливому виявляються у кожній з них.

У статті здійснена спроба з’ясувати національні особливості у запозичених фразеологізмах. Наукова розвідка присвячена реалізації концепту ФОРТУНА в українській мовній картині світу. Об’єкт аналізу – фразеологічні одиниці, відібрані зі словників, довідників та текстів кількох мов.

Проаналізовано міфологему Фортуна та особливості її реалізації. Фортуна – римська богиня щастя, долі, добро- буту, успіху, ототожнювана з грецькою Тіхе. Образ античної богині був надзвичайно поширеним і різноплановим. Про її популярність у світовій культурній спадщині свідчить особливо розгалужена система фразеологічних одиниць. Для виявлення національної специфіки досліджувані фраземи порівнюються із синонімічними у польській, англійській та німецькій мовах. Також проводиться аналіз значень, етимологічний аналіз, концептуальний аналіз, культурологічний коментар та ін.

В українській мовній картині світу фортуна часто зливається з долею. Припускаємо, що подібне ототожнення відбулося на власне українському мовному ґрунті.

Виявлено нові фразеологічні одиниці з компонентом фортуна, які утворилися шляхом структурно-семантичної трансформації. При подібних змінах комбінується не тільки структура новоутвореної фразеологічної одиниці, а й її значення. Простежуємо зв’язок новоутвореної фраземи з ідіомами спіймати жар-птицю та вхопити Бога за бороду. Спостерігаємо цікавий зворотній процес заміни лексеми, що розкриває загальнокультурну інформацію, на запозиче- ний міфонім, що свідчить про добре засвоєний античний образ на власне українському мовному ґрунті.

Про віддаленість української фортуни від давньоримської богині свідчить і деонімізація лексеми фортуна у фразеологізмах української мови, а також згадки про Купалочку-Фортуну в давніх купальських піснях.

Зібраний та проаналізований матеріал дає змогу стверджувати, що фразеологізми античного походження набули етнонаціональних рис та адаптувалися до сучасної мовної картини світу українців.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-30