МИСЛЕННЄВА КАРТИНКА ЯК ТИП ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО КОНЦЕПТУ

Анотація

У статті йдеться про особливості вербалізації концепту-мисленнєвої картинки як типу структури представлення знань, носіями яких є фраземи англійської та української мов. Запропоновано основні підходи до аналі- зу процесу вербалізації досліджуваного концепту, а також деталізовано його визначення. У межах застосування нової парадигми наукового знання в кінці XX ст. сформувався погляд на мову як інструмент набуття, зберігання й передачі інформації, а на лінгвістику – як один із найважливіших складників когнітивної науки, що об’єднує цілий комплекс суміжних дисциплін, у центрі уваги яких є вивчення розуму й мислення людини. Уведення в гуманітарні науки антропоцентричної парадигми, відповідно до якої мовні явища розглядаються в тісному взаємозв’язку з людиною, її свідомістю та світорозумінням, визначило поглиблене дослідження процесів концептуалізації й категоризації дійсності в різних напрямах сучасної філології, важливе місце в якій займає когнітологія. Як новий напрям когнітивної науки, вона є потужним інструментом розкриття етнокультурної специфіки, оскільки об’єктом її вивчення є механізми струк- турування знань, що містяться в мовних одиницях, співвіднесених зі знаннями про культуру й їхніх носіїв. Важливе місце у лінгвокогнітології займає вивчення фразеологізації, поряд із процесами семантичного перетворення компонен- тів вільних словосполучень, польової організації лексико-фразеологічних одиниць, механізмами когнітивного моде- лювання та описом конкретних лексико-фразеологічних полів.

Аналіз концептів-мисленнєвих картинок, виражених фразеологічними одиницями англійської та української мов показав, що термін «картинка» в когнітивній лінгвістиці є умовним і вживається на позначення образів, які схоплю- ються носіями мови в процесі пізнання предметів чи явищ навколишньої дійсності. У ході дослідження було виявлено низку різновидів концептів-мисленнєвих картинок, вербалізованих різними за змістом та формою фраземами, а саме: зооморфними фразеологічними одиницями; 2) фраземами, зміст яких формує уявлення, пов’язані з перенесенням образів артефактів на людину; 3) біблійними фраземами; 4) висловами, що містять характеристику кольору 5) фра- зеологічними одиницями з компонентом-фітонімом. Зроблено висновок про те, що фраземи-кольоративи, які верба- лізують концепти-мисленнєві картинки, є одними з найбільш культурно маркованих типів відображення етномовної реальності.