ХУДОЖНІЙ СВІТ ПРОЗИ СИДОНІЇ НИКОРОВИЧ 1910-Х РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).19-25Ключові слова:
Сидонія Никорович, художній світ, проза, наратив, поетика, конфлікт, психічний стан, символ, неоромантизм, українська література РумуніїАнотація
У статті вперше простежуються основні ідейно-тематичні та жанрово-стильові особливості прози за- бутої письменниці Сидонії Никорович (1888 – 1957) – активної учасниці та організаторки українського літературного процесу на Буковині та в Румунії, громадсько-культурної діячки, соратниці Ольги Кобилянської.
Художній світ письменниці розкривається у багатьох різножанрових творах: поезіях у прозі, новелах, оповіда- ннях, повістях тощо. У їх центрі – молода жінка, яка втілює найкращі риси тодішнього українського суспільства і в різний спосіб протистоїть тим соціальним, морально-психологічним і звичаєво-побутовим обставинам, які принижують її людську та національну гідність. Основна увага приділена аналізу повісті «Анничка», в якій протиставляються два світи – селянський і шляхетський, що свідчить про намагання письменниці зберегти й утривалити традиційні на- ціональні цінності, а також пояснює її закорінення в народницько-етнографічні традиції, характерні для українського письменства усього ХІХ століття. Однак під цим товстим покровом літературного консерватизму пробиваються потужні модерністичні паростки, що проявляються в сюжетно-композиційній організації твору, яка ґрунтується на паралелі символізму станового одягу та станової й національної самоідентифікації, міфологічно-ритуальних світоуявленнях героїв тощо.
Стверджується, що наративні стратеґії прози Сидонії Никорович виразно детерміновані моральними засадами, основоположними аксіологічними уявленнями про шлюб, моральні норми і християнські традиції. За стилістичними та ідейно-естетичними особливостями повість «Марія» Сидонії Никорович близька до творів Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» і «Земля» та інших модерністичних зразків української прози. В основі повісті «Касандра» романтична історія про особисту драму заголовної героїні, спричинену заміжжям без любові. Однак проблемно- тематичний комплекс аналізованої прози, характер і спосіб його художньої реалізації виразно декларують специфічні риси неоромантичного художнього мислення Сидонії Никорович.
