ПЕТРО СКУНЦЬ – ПЕРЕКЛАДАЧ УГОРСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).26-32Ключові слова:
Петро Скунць, художній переклад, угорська поезія, інтерпретація, поетикаАнотація
У статті досліджено спадщину Петра Скунця як перекладача угорської лірики. Цей аспект його твор- чого доробку науковцями детально не висвітлювався, що зумовлює актуальність та наукову новизну запропонованого матеріалу, мета якого зібрати опубліковані в різних виданнях зразки перекладів угорськомовних текстів, здійснені П. Скунцем, представити думки вчених щодо його перекладацької діяльності, простежити специфіку та художні якості перекладів П. Скунця з угорської мови, їх змістову та поетикальну релевантність.
Аналіз показав, що внесок закарпатського поета-шістдесятника в перекладацьку справу є вагомим, а переклади поетичних текстів представників різних літератур, зокрема й угорської, є невід’ємною частиною його поетичного сві- ту. До інтерпретації угорської поезії П. Скунць звернувся ще в середині 60-х років, тобто на початку своєї літературної кар’єри. Поштовхом до реалізації в цій царині стали добрі особисті контакти П. Скунця з угорськомовними письменни- ками Закарпаття, насамперед Вільмошем Ковачем. Саме переклади кількох творів цього автора, що увійшли до лірич- ної збірки «Погляд», засвідчили хист П. Скунця як умілого ретранслятора угорського художнього слова. Підтвердить цей висновок і серія перекладів угорських поетів, що переважно друкувалася в журналі «Всесвіт» у 80-х роках ХХ ст. Це твори Йожефа Серваца, Золтана Зелка, Андраша Фодора. У публікації проаналізовано художню якість цих пере- кладів, їх тематичний та поетико-стильовий діапазон, здійснено компаративне дослідження оригіналів та українських версій окремих поезій, наведено відповідні ілюстрації. Зроблено висновок про те, що П. Скунць майстерно адаптовує художні тексти, підбирає вдалі мовні та образно-художні еквіваленти; як обдарований поет творить такі версифікаційні моделі, які добре віддзеркалюють ритмічний лад та настроєвість першотвору. Незважаючи на те що митець не володів угорською мовою і користувався переважно «підрядниками», він зумів таким чином пропустити через себе іномовний текст, що той, переломившись крізь його творче «я», явив українському читачеві адекватний ліричний портрет творця оригіналу. Загалом же, своєю перекладацькою діяльністю П. Скунць долучився до налагодження міжлітературних «мостів» у сфері українсько-угорських культурних взаємин.