ІВАН ФРАНКО ТА ІВАН КОЛЕССА У ТВОРЧІЙ СПІВПРАЦІ

Автор(и)

  • Василь Івашків доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української фольклористики імені академіка Філярета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).33-40

Ключові слова:

Іван Франко, Іван Колесса, українська фольклористика 1880–1900-х років, «Академічна громада», Етнографічний збірник, фольклор села Ходовичі, «Academic Community»

Анотація

У статті охарактеризовано особливості короткого, але яскравого життєвого шляху старшого із сла- ветної української родини Колесс – Івана (1864–1898), зокрема крізь призму його контактів з Іваном Франком. Листи Івана Колесси до Івана Франка вперше опублікувала Катерина Зозуляк. Актуальність статті зумовлена тим, що біо- графія, науковий та творчий доробок Івана Михайловича Колесси, його листування з І. Франком ще не були об’єктом окремого дослідження. У статті акцентовано на специфіці фольклорно-етнографічних праць І. Колесси, розглянуто зміст листування між І. Колессою та І. Франком. Мета статті – з’ясувати внесок І. Колесси у розвиток української фольклористики, простежити його становлення як вченого-дослідника. І. Колесса звертався до І. Франка за допомогою і порадами щодо публікації зібраних ним фольклорно-етнографічних матеріалів, організації «Академічної громади» українських студентів у Кракові, а також ділився своїми творчими задумами. І. Колесса був організатором і першим го- ловою об’єднання українських студентів «Академічна громада». З ініціативи І. Колесси було розпочато збір матеріялів до складання словника українських медичних термінів, який мав слугувати популярним посібником із гігієни й меди- цини. Від початку 1880-х рр. І. Колесса активно фіксував народні пісні й прозові твори, а також звичаї та обряди у Хо- довичах і навколишніх селах – Татарському та Стриганцях Стрийського повіту, цікавився народною музикою, оскільки був наділений музичним талантом, добре грав на скрипці. І. Колесса був одним із перших українських фольклористів у Галичині, які фіксували не тільки тексти, але й мелодії пісень. У статті акцентовано, що І. Франко дуже високо ціну- вав фольклористичні напрацювання І. Колесси, передусім його працю «Галицько-руські народні піснї з мельодиями / Зібрав у селї Ходовичах др. Іван Колесса» (1902), яка побачила світ стараннями Олександра та Філярета Колесс, а рекомендував її до друку саме Іван Франко. У рецензії на другий, четвертий і п’ятий томи «Гуцульщини» В. Шухевича І. Франко назвав збірку І. Колесси цікавим зразком пісенного репертуару окремого села. Аналізуючи мотив пісні про поєдинок двох товаришів-козаків, поповича і вдовиного сина, Франко у статті «Два козаки б’ються за дівчину» згадав і короткий уривок пісні зі збірки І. Колесси. І. Франко зарахував І. Колессу до генерації фольклористів «нового типу», наголосив на доцільності детального вивчення фольклору окремих населених пунктів. Водночас І. Франко у своїх листах висловив ряд критичних зауважень, до яких І. Колесса з удячністю прислухався, оскільки потребував поради фахівця. У листах І. Франка є також оцінка поетичного та перекладацького доробку І. Колесси.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-08

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика