ПЕРЕКЛАДИ ПЕТРА СКУНЦЯ З УГОРСЬКОЇ МОВИ (на матеріалі перекладів поезії Вілмоша Ковача)

Анотація

Петро Миколайович Скунць належить до когорти тих поетів, творчий талант яких реалізувався і в сфері художнього перекладу. Перекладацькою діяльністю почав займатися з початку 60-х рр. ХХ ст. З-під його пера зʼявилися переклади з 15 різних мов, серед яких чільне місце займають і переклади з угорської мови (В. Ковач, Б. Салаї, З. Дьорке, А. Фодор, Й. Сервац, З. Зелк). Перекладацька спадщина митця перебуває в полі зору літературознавців О. Ігнатович та П. Іванишина, однак детального аналізу перекладів саме з угорської мови здійснено ще не було.

Мета статті полягає в аналізі перекладів поезій закарпатського угорськомовного поета В. Ковача. У розвідці охарактеризовано основні риси творчої діяльності та постаті В. Ковача в контексті літературного процесу Закарпаття 60-70-х рр. ХХ ст.; простежено особливості та труднощі перекладу угорських поезій українською; проаналізовано перекладацькі трансформації, які застосував П. Скунць як перекладач. Обʼєктом дослідження стали вірші «Тиша», «Я собі її хочу, Землю», «Де ти, Єво?» в оригіналі та перекладі. Актуальність статті пояснюється відсутністю комплексно- го дослідження зазначених перекладів, що забезпечує і новизну перекладознавчого аналізу, здійсненого в цій праці.

П. Скунць зумів ввійти у «поетичний світ» автора оригіналу, відчути його інтенції, та практично став ним, при- йнявши його манеру і мову. У перекладі поезії «Тиша» за допомогою різних перекладацьких трансформацій (декомп- ресії, компресії) П. Скунцю вдалося перекласти т. зв. «живі», сповнені емоцій метафори природньо, не втрачаючи їх- ньої образності. У перекладі поезії філософського спрямування «Я собі її хочу, Землю» П. Скунць зберігає всі особли- вості поезії-оригіналу та підбирає влучні еквіваленти. Перекладач вдається до упущень, заміни та перестановок, однак такі дії є вмотивованими, бо змістовий та формальний складник поезії суголосний з оригіналом. Частими є і прийоми тотожного перекладу. У перекладі поезії «Де ти, Єво?» П. Скунць зберігає парне римування та навіть наближається до відтворення особливостей угорської системи віршування. Перекладач настільки тонко відчуває тексти угорськомовних поезій, що йому вдається у перекладах викликати в читача той самий естетичний вплив, який викликають й оригінали.