ЕЛЕМЕНТИ ПОЕТИКИ РОМАНТИЗМУ У ЗБІРЦІ «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» В. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО

Анотація

У статті досліджено елементи поетики романтизму у збірці «Золоті ключі» (1923 р.) Василя Ґренджі-Донського, котрого справедливо вважають зачинателем нової української літератури у краї. Актуальність дослідження полягає в розкритті питання стильової своєрідності автора збірки як поета-романтика. Об’єктом аналізу обрано найбільш показові зразки лірики митця: «Золоті ключі», «Вбитий герой», «Ой не раз…», «Скільки…», «На шпилю Карпатів», «Невже тебе…», «Ужгород» та ін. Вказані вірші ілюструють усі найістотніші ознаки поетики романтизму в аналізованій збірці. Це, по-перше, звернення до історичного минулого, до народних витоків культури, до національної мови з метою пробудження національної свідомості. По-друге, усвідомлення гармонійної єдності з природою рідного краю, оспівування молодості, краси й кохання, а звідси й підвищена емоційна чутливість ліричного героя. По-третє, тісний зв’язок із фольклором та релігійною тематикою. По-четверте, контрастне поєднання оптимістичного настрою з крайнім песимізмом («світовою тугою») у всіх його виявах (трагізм, розчарування, відчай, безнадія, сум, проливання сліз). По-п’яте, використання у творах екзотичних, містичних, а іноді й фантастичних образів і сюжетів, виняткових обставин, у яких діє винятковий герой, послуговування романтичною іронією та сарказмом. Усі ці ознаки представля- ють В. Ґренджу-Донського як поета з яскраво вираженим романтичним типом світовідчування. Особливо романтизм митця проявляється у ліричній поемі «Князівна Гуцулії», що також увійшла до аналізованої збірки. В основі твору – міфічний сюжет, у якому діють вигадані й реальні персонажі людського та демонічного світів та світу природи. По- дії твору та порушені тут проблеми проектуються на авторову сучасність. У ході дослідження з’ясовано також, що у «Золотих ключах», як і в дебютній його збірці «Квіти з терньом» (1923 р.) усе ще відчувається певна залежність її автора від народнопоетичної стихії. Водночас зауважено, що В. Ґренджа-Донський у кількох поезіях збірки («Жебрак», «Пісня мадярського магната») використовує засоби та прийоми реалістичного письма.