СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕСІЛЬНОГО ОБРЯДУ ТА ЙОГО ЛЕКСИКИ НА ТЕРЕНАХ ЗАКАРПАТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).150-155Ключові слова:
обрядова лексика, лексика весільного обряду, праці етнографічного та мовознавчого характеру, українські закарпатські говіркиАнотація
Весільний обряд на Закарпатті пов’язаний із комплексом народних звичаїв, традицій сім’ї, давніх вірувань. Тому інтерес до цього дійства не зникає.
Завданням цієї статті є проаналізувати наукові праці етнографічного та мовознавчого характеру, які стосуються вивчення весільного обряду та його лексики на теренах Закарпаття.
В етнографічному аспекті весільні обряди описані ще в пам’ятках Київської Русі. Пізніше опис закарпатського весілля подали у своїх працях І. Фогорашій, М. Лучкай, О. Митрак, А. Дешко, А. Кралицький, Ю. Жаткович, Г. Бескид, М. Немеш, К. Заклинський, І. Панькевич, Лука Дем’ян та ін. Запис весільної фольклорної творчості очолює журнал “Наш рідний край”, редагований письменником О. Маркушем. Велика робота по запису закарпатського весілля про- ведена закарпатським фольклористом П. Лінтуром та етнографом Ю. Чорі. До більш сучасних етнографічних досліджень із опису закарпатського весілля можемо віднести монографії М.Тиводара, В.Борисенко, кандидатське дослідження І. Черленяк та ін.
Лексика весільного обряду стала предметом дослідження й праць мовознавчого характеру. Так, фразеологіз- ми в українських говорах Закарпаття, пов’язаних з народними обрядами заручин і весілля, досліджував професор В.І. Лавер. На особливості номінації учасників весілля в середньозакарпатських говірках звернула увагу І. Нібак. Дві лінгвістичні карти містяться у “Лінгвістичному атласі українських народних говорів Закарпатської області України (Лексика)” Й. Дзендзелівського: назви для огляду житла і господарства жениха (нареченої), назви із значенням ‘спі- вати спеціальних весільних пісень під час звивання вінків для молодої та молодого’. Лексика весільного обряду стала й предметом нашого дослідження в кількох публікаціях. Зокрема ми звертали увагу на запозичені назви у весільній обрядовості (назви одягу та прикрас), назви молодих та інших учасників весілля; фраземи, пов’язані з весільною об- рядовістю; лексику власне весільного обряду.
Як бачимо, дослідження весільної обрядовості на Україні має давню традицію. Проте, незважаючи на важливість дослідження лексики весільної обрядовості в регіональних виявах, системного аналізу її на матеріалі одного з найар- хаїчніших говорів української мови – закарпатського – поки що немає.