КОМПАРАТИВНІ ФРАЗЕМИ З АНІМАЛІСТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТТЯ

Анотація

У статті досліджена діалектна фразеологія, яка посідає одне з найважливіших місць в українському мовознавстві, адже зберігає не тільки давні українські риси говіркового мовлення, а й відображає культуру, традиції, цінності, менталітет, характер народу, зберігає фольклор тощо. Вивчення фразеологічних одиниць представлено в наукових доробках Н. Бабич (буковинські говірки), М. Доленка (східнополіські), Н. Коваленко (західноподільські), М. Демського (бойківські), Г. Ступінської, Н. Вархол, А. Івченка (лемківські), М. Олійника (гуцульські), В. Лавера (кар- патські), Н. Романюк (верхньонаддністрянські), Г. Доброльожі (поліські), А. Сагаровського (центральнослобожанські), В. Ужченка, Д. Ужченка (східнослобожанські і степові) та інших.

В основі фразем лежать різні лексичні одиниці, серед них: найменування сільськогосподарських культур, дій, процесів, різних виробництв та ремесел, народні звичаї, вірування, обряди, військова справа, казкові герої та їхні уста- лені звороти, ознаки й дії, пов’язані зі світом тварин і птахів тощо. Але найчастіше одним із компонентів виступають назви тварин, диких звірів, птахів, плазунів, земноводних, комах тощо, які виражають різноманітні значення, поняття та явища: надýлас’а йак квóчка ‘сердита’ (Часлівці Ужгородського р-ну), сиди́ ш гі клóка ‘нічого не робить’ (Сокирни-

ця Хустського р-ну), слабы́ й ги кун’ на зды́ хан’а ‘слабкий, хворобливий’ (Іза Хустського р-ну), гібы́ корóва йазыкóм

ізлизáла ‘зникнути (про когось або щось)’ (Крива Хустського р-ну), гі цир’кôўна мы́ ша ‘бідний’ (Нижні Ворота Мука- чівського р-ну).

За структурними особливостями компаративні фраземи переважно двокомпонентні. Перший компонент указує на дію, стан, якість, властивість, ознаку предмета чи особи, виступає дієсловом (лежи́ т ги^і червáк у гнойóви (Іза Хуст- ського р-ну), хóдит ги те^ил’á урвáтойе (Іза Хустського р-ну)) або прикметником (во^ун’áчый ги тхур’ (Іза Хустського р-ну), довголáбый гі чáпл’а (Нижні Ворота Мукачівського р-ну)). Другий компонент виражений в основному іменни- ком, у нашому випадку фаунонімом – баран, теля, корова, віл, коза, пес, жаба, миша тощо. Між собою компоненти пов’язані сполучниками як, ги / гі, гібы, а в літературній мові їм відповідають мов, немов, наче, ніби, як.