ЧАС І ВІЧНІСТЬ У ПОЕЗІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ І ВІРИ ВОВК: АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Ключові слова:
Григорій Сковорода, Віра Вовк, поезія, вічність, філософський змістАнотація
Стаття присвячена компаративному аналізу художньої інтерпретації категорій часу і вічності в поезії Григорія Сковороди і Віри Вовк. Обрана тема виявляє свою актуальність, оскільки дає змогу по-новому осмислити творчість цих віддалених у часі, але світоглядно споріднених письменників.
Вказано, що важливе місце в поезії кожного з авторів займає інтерпретація різних виявів часотривання. Ця проблема ще достатньо не розкрита в науковій літературі й потребує окремого аналізу. Тому мета статті полягає в тому, щоб висвітлити художню інтерпретацію часу і вічності в поезії Григорія Сковороди і Віри Вовк. Реалізація мети пе- редбачає виконання таких основних завдань: здійснити аналіз поетичних творів письменників та охарактеризувати специфіку втілення в їхніх віршах образів часу і вічності.
У результаті аналізу вказано, що тема часу набуває у творчості авторів філософсько-символічного трактування: вічність постає символом незмінного, божественного, а час – змінного, мирського; вічність протистоїть часу, але й час перетікає у вічність. Наголошено, що в ліриці Віри Вовк, як і в поезії Г. Сковороди, час інтерпретовано як швидкий і повільний, лінійний і циклічний, такий, що втілюється як у найменших одиницях тривалості (дні, хвилини), так і в найдовших (роки, століття). Кожен із цих образів часу має своє символічне значення.
Показано, що поетичне трактування часу в Г. Сковороди насамперед барокове, основане на антитетичній образ- ності, біблійному підтексті. Натомість художня візія часу у Віри Вовк виразно модерністська, метафорична, авторська. Поетеса творить оригінальні метафоричні образи абстрактних темпоральних понять та осмислює в координатах часу й вічності долю світу і власне життя.
Отже, поезія обох авторів репрезентує сталу увагу до теми часу та її висвітлення в морально-аксіологічному ключі. Це втілюють наскрізні мотиви протиставлення тлінного й вічного, життя і смерті, ціннісного наповнення кожної миті. Спільним підґрунтям художньої інтерпретації теми часу в ліриці Григорія Сковороди й Віри Вовк є релігійно- філософська спрямованість, біблійна алюзійність, афористичність.
