УНІКАЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО КОДУ ПРОЗИ НАТАЛЕНИ КОРОЛЕВОЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ

Анотація

У статті йдеться про унікальність культурологічного коду як системи та його інформаційну наснаженість у прозі Наталени Королевої крізь призму інтертекстуальності. Мета статті полягала в тому, щоб дослідити шляхом аспектного аналізу зміст основних культурологічних кодів, які втілені в жанрах малої прози Наталени Королеви крізь призму інтертекстуальності. У результаті дослідження тексту оповідання «Міраж» виявлено, що інтертекстуальні покликання на історичних осіб (шах Джіан Аґір), географічні назви (гора Дамавенда) створюють локально-темпоральну єдність художнього тексту. А в оповіданні «Циганський великдень» виявлені важливі елементи культури циган: обряди святкування циганського великодня.

Через низку геотопосів (географічні місця, відштовхуючись від яких, автор літературного тексту створює часо- просторову багатовимірну матрицю, що є засобом організації просторової структури, точніше її образу) в оповіданні

«Згадки про мої подорожі» Наталена Королева презентує інформацію про культурологічні коди як значущі для тої чи тої національної спільноти. Згадка історичних імен, які на глибинному ментальному рівні підключають читача через інтертекстуальні мовні знаки, апелює до певного національного культурного простору.

Помічено, що Наталена Королева, подаючи власні спостереження за специфікою буття різних країн, формує в читача уявлення про геопоетичне довкілля тої чи тої країни. Прийоми інтертекстуальності письменниця використовує задля ефекту переконливості чи підсилення враження читача щодо опису того чи того факту.

Репрезентуючи матеріальну культуру мешканців, представників тої чи тої нації, Наталена Королева повсякчас виявляє власне замилування звичаями, традиціями народів світу. Інтертекст у прозі Наталени Королеви реактуалізує різні етнічні культурні цінності, котрі з певним часом відійшли в забуття, а також сприяє кращому осмисленню етнонаціональних традицій.