ПОЕТИКА МАЛОЇ ПРОЗИ ГНАТА ХОТКЕВИЧА: ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.1.(49).83-89Ключові слова:
Гнат Хоткевич, художнє мислення, модернізм, жанр, образ, асоціації, аналогії, паралелізм, психологізмАнотація
Стаття присвячена вивченню малої прози Гната Хоткевича, формо-змістові параметри якої залиша- ються малодослідженими, що й зумовлює актуальність розвідки. Метою статті є вивчення жанрово-композиційних та стилістичних особливостей малих художніх форм, що дозволяє вияскравити творчу постать письменника на тлі тогочасного літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століть. Із мети випливає ряд завдань: проаналізувати жанрове різноманіття малої прози митця; виявити характерні ознаки його ідіостилю, зокрема художні прийоми; оха- рактеризувати композиційні особливості малої прози; проілюструвати вияви паралелізму, які розширюють контекст та впливають на сприйняття проблематики творів.
У статті коротко охарактеризовано ранню творчість Гната Хоткевича, його перші мистецькі пошуки в контексті відгуків тогочасної літературної критики, яка звинувачувала автора то у вульгарно-соціологічних підходах, то в декадансі. Найбільш виразно модернізм Гната Хоткевича виявився в малій прозі, на чому акцентували увагу як його сучасники, так і літературознавці другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
На основі детального аналізу збірки «Життєві аналогії» встановлено, що принципи асоціативності та парале- лізму домінують у художньому мисленні митця і служать важливим композиційним прийомом. Збірка складається з ІХ частин, у кожній з яких на основі асоціативності поєднано 2 новели з окремими сюжетами і героями, що розширює й поглиблює проблемно-тематичний зріз творів на основі їх параболічності. Увага зосереджена на певних психологічних станах, сплесках почуттів, проявах людських і тваринних інстинктів, несподіваних поворотах долі, «театральності» світу, що посилюють відчуття невідворотності смерті, жаху та безвиході. Символічні деталі дозволяють розширити контекст та виявити аналогії між світом людей та природи. Щоб глибше передати внутрішні конфлікти та переживання героїв, Гнат Хоткевич нерідко вдається до синтезу мистецтв, асоціацій, паралелізму, особливо з музичної сфери, що зумовлено біографічним чинником і, у свою чергу, посилює модерністський дискурс його малої прози (гра на сцені/ життя, музика/почуття, колористика/емоції).