ДРАМАТУРГІЯ ВАСИЛЯ ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Автор(и)

  • Віктор Шетеля старший викладач кафедри української літератури Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна
  • Олег Хававчак старший викладач кафедри української літератури Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.1.(49).143-149

Ключові слова:

крайовий театр, драматургія, В. Ґренджа-Донський-драматург, суспільно-виховний потенціал, конфлікт, історична драма, комедія, постановка на сцені

Анотація

У статті проаналізовано найбільш яскраві зразки драматичного доробку В. Ґренджі-Донського – митця-романтика, основоположника нової української літератури на Закарпатті. Актуальність роботи полягає у малодослідженості теми, оскільки драматичний доробок письменника до сьогодні залишався поза увагою літературознавців. Зауважено, що помітна увага крайових письменників до драматичної творчості пов’язана, насамперед, з появою і розвитком тут професійного українського театру та аматорських театральних гуртків. З’ясовано мотивацію В. Ґренджі-Донського-драматурга, котрий у театрі і належному репертуарі вбачає потужний суспільно-виховний потенціал. У дослідженні зазначено, що драматургія письменника не відзначається високими мистецькими здобутками, хоча прикметним є жанрове багатство його доробку, який складають жартівливі сценки, діалоги, побутові замальовки, скетчі («Вечорниці», «Вуйко», «Емансипація», «К.П.П. (Канцелярія посередництва подружжя)», «Крадені поцілунки», «Сватання», «Внук», «Відьма» та ін.). Проаналізовано першу спробу драматурга-початківця, а саме драму «Сиротина» (1925) і відзначено її невисоку мистецьку якість. Такі ж висновки на основі скупих заміток у періодиці зроблено і про наступні спроби пера – драму «Ренегат» (1926) та п’єсу «На зеленій Гуцульщині» (1928), тексти яких, на жаль, не збереглися. Більш успішні спроби драматурга помічено у творах на історичну тематику. Проаналізовано віршовану романтичну історичну драму «Останній бій» (1930), розкрито її фабулу, конфлікт, характер головного героя – сильної рішучої особистості, готової до самопожертви заради спільного блага. Подібним за ідеєю є наступний проаналізований твір – віршована історична драма «Сотня Мочаренка» (1932). У його основі – збройне повстання захисників Гуцульської Республіки 1918–1919 рр. Зауважено, що це перший твір автора, поставлений на театральній сцені, проаналізовано відгук на постановку. У дослідженні розглянуто також і комедійну п’єсу «Як сади зацвітуть» (1934). Жанр твору визначено як родинно-побутова комедія з елементами комедії ситуацій.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-16

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика