ПРОСТІ ПРИЙМЕННИКИ У СЛОВАЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У статті розглядаються прості непохідні прийменники словацької мови, які пов’язуються з родовим, давальним та знахідним відмінками, у зіставленні з українською мовою. Виділяються проблемні питання при вживанні прийменників в обох мовах.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що прийменники словацької мови в зіставленні з українською мовою на сьогодні мало досліджені. Більшість простих непохідних прийменників словацької та української мов є давніми. За своїм походженням ці прийменники сягають ще до праслов’янської мови, тому, з одного боку, вони є схожими за формою та вживанням, але, з іншого, – на сучасному рівні словацької та української мов є досить багато відмінностей при вживанні прийменників, оскільки один і той самий прийменник у різних мовах може виражати різні смислові відношення, що завдає труднощів під час їх вивчення та засвоєння.

Мета нашого дослідження – показати за принципом від «форми до змісту» подібності та відмінності вживання окремих непохідних прийменників у словацькій та українській мовах із родовим, давальним та знахідним відмінками. Такий спосіб допоможе краще пояснити вживання та значення окремих прийменників в обох мовах, особливо при вивченні близької слов’янської мови як іноземної.

Зіставний аналіз словацьких та українських прийменників із родовим, давальним та знахідним відмінками показав, що словацькому прийменнику в українській мові і, навпаки, українському прийменнику в словацькій мові може відповідати: конструкція з іншим прийменником, безприйменниковий зворот, конструкція з подібним прийменником, але в іншому відмінку.

Тільки в трьох прийменниках bez, za i okrem збігаються всі значення в родовому відмінку, і ці прийменники в обох мовах вживаються однаково. Окрім того, в українській мові непохідних прийменників, які пов’язуються з родовим відмінком, удвічі більше.