ДІАЛЕКТНІ АД’ЄКТИВИ ТА НАРОДНІ ПОРІВНЯННЯ В НОМІНАЦІЇ ЗОВНІШНІХ ТА ВНУТРІШНІХ РИС ЛЮДИНИ В ГОВІРЦІ СЕЛА ТЮДІВ КОСІВСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

У статті вперше проаналізовані особливості говіркових гуцульських прикметників та народних порів- нянь у номінації людини та її рис із погляду генези, семантики та функціонування. Зазначено, що для більшості назв на позначення зовнішніх та внутрішніх рис людини характерна яскрава експресивність, більш виражена при пейоратив- ній оцінці й менше – при меліоративній. Також описано характеристичний потенціал цих номенів. Предметом цього дослідження є діалектні прикметники тільки двох лексико-семантичних груп (ЛСГ) номінативного поля ‘’Людина’’, а саме: 1)зовнішність людини та її фізичні вади; 2) риси характеру людини. До аналізу також залучено і відповідні народні порівняння, що побутують у цій говірці. Ми використали традиційні в діалектологічніх ситуаціях методи дослідження: основний метод узагальнення спостережень – дескриптивний, за допомогою якого систематизовано та експліковано зафіксований матеріал; для обчислення кількісних показників – метод кількісних підрахунків.

У межах першої ЛСГ найбільше номінативне вираження мають назви на позначення особливостей зовнішності людини, статури, за станом здоров’я, ставлення до зовнішності.

ЛСГ назв, що передають риси характеру, поведінку людини, також утворюють антонімічні пари. Так серед них представлені такі мікрогрупи: працьовитий / лінивий; спокійний, урівноважений / нетерплячий, розлючений; розумний/ дурний, нерозумний.

Більшість ад’єктивних номенів на позначення зовнішнішніх та внутрішніх рис людини у говірці с. Тюдів має давнє походження, сягає праслов’янських джерел. Водночас у вжитку діалектоносіїв є активними іншомовні запозичення, переважно з польської, німецької та румунської мов. Досліджувані номени є транслятором культурної інформації, національної ментальності гуцулів як етнографічної групи українців.

Різноплановість об’єкта номінації та експресивність значної частини лексики цієї ЛСГ спонукає нас до подальшого дослідження, окрім однослівних, також словосполучень, особливих оцінних порівнянь та фразеологізмів, які зафіксовані в реєстрі словника говірки села Тюдова.