СИСТЕМА ПРИСЛІВНИКА ПАМ’ЯТКИ ПОЧАТКУ ХVІІ СТ. «ЛѢКАРСТВО НА ωСПАЛЫЙ ОУМЫСЛЪ ЧОЛОВѢЧЇЙ» ДЕМ’ЯНА НАЛИВАЙКА

Анотація

У статті здійснено загальний огляд дослідження прислівника в діахронії та синхронії, акцентовано на важливості вивчення цієї специфічної з позиції етимології, граматики та функціювання частини мови. В основній частині статті схарактеризовано прислівникову систему перекладної (з церковнослов’янської на тогочасну староукраїнську писемно-літературну мову) пам’ятки художнього стилю початку ХVІІ ст. «Лѣкарство на ωспалый оумыслъ чоловѣчїй» (1607) Дем’яна Наливайка. Церковнослов’янський текст містить понад 160 прислівників, перекладена ав- тором староукраїнська частина – понад 200, крім орфографічних, фонетичних і словотвірних варіантів, адвербіативів, що свідчить про авторську майстерність у доборі слова під час перекладу.

Актуальність статті зумовлена тим, що система прислівника досліджуваної пам’ятки досі не привертала увагу лінгвістів у контексті адвербіальної системи староукраїнської мови.

Мета статті – проаналізувати прислівники релігійних текстів пам’ятки художнього стилю початку ХVІІ ст.

«Лѣкарство на ωспалый оумыслъ чоловѣчїй» Дем’яна Наливайка.

Мета статті зумовила реалізацію низки завдань, із-поміж яких  схарактеризувати стан дослідження прислівникової системи в діахронії та синхронії загалом і за матеріалами різножанрових та різностильових пам’яток ХVІ–ХVІІ ст. зокрема, виявити особливості функціювання прислівників у пам’ятці художнього стилю порівняно з офіційно-діло- вим, визначити загальний рівень розвитку прислівникової системи староукраїнської мови на матеріалі досліджуваної пам’ятки.

Із-поміж адвербіативів у текстах Дем’яна Наливайка кількісно переважають означальні відприкметникові при- слівники із суфіксами -о, -е, причому з явним домінуванням останнього, що може бути свідченням авторської позиції староукраїнського книжника, яка відображала наявну на той час тенденцію в уживанні таких слів, а також зумовлена, з одного боку, діалектним впливом, з іншого,  польської мови. Саме такий клас прислівників частково демонструє варіативність написання (з діакритичними знаками чи без них), хоча фонетико-словотвірні варіанти в текстах відзначені вкрай рідко, що можемо пояснити намаганнями автора дотримуватися норм тогочасної літературно-писемної мови. Значно менше функційне навантаження мають відприкметникові прислівники, утворені в результаті поєднання прийменників із формами знахідного, місцевого та родового відмінків. Відіменникові, відзайменникові та відчислівникові прислівники Дем’ян Наливайко вживає спорадично. Загалом прислівникова система староукраїнської мови, представ- лена в пам’ятці початку ХVІІ ст., відображає загальні тенденції функціювання цього лексико-граматичного класу слів у староукраїнській мові, хоча з огляду на художній стиль тексту має певні відмінності.