СМИСЛОТВІРНИЙ МОТИВ ХУДОЖНЬОГО ПРОЗОВОГО ТЕКСТУ І ПЕРЕКЛАД

Анотація

Теорія мотиву відкрила нові можливості аналізу тексту з позиції смислотворення й не залишилася поза увагою зарубіжних науковців. Проте в українській науковій традиції продуктивні характеристики цього методу вивчено недостатньо. Пропонована стаття є спробою заповнити цю нішу.

Розвідку присвячено огляду, аналізу й підсумку теоретичних відомостей про смислотвірний мотив художнього прозового тексту з позиції перекладу. Мовимо про структуровану, методологічну основу розуміння і тлумачення смислу в тексті оригіналу та тексті перекладу, яку частково ілюструємо на прикладі роману Дж. Сондерса “Lincoln in the Bardo” і його українського та німецького перекладів.

Резюмовано роль системно-функційної лінгвістики М. Галідея, з’ясовано контури обопільного системного при- рощення смислу тексту до (лейт)мотиву, передусім в аспекті роз’яснення та тлумачення тексту стосовно смислотвірних патернів.

Окрему увагу приділено концепції перекладу як відтворенню смислу в контексті. Інтерпретація цього смислу полягає в удосконаленні розуміння смислу тексту оригіналу.

Висвітлено основні орієнтири сприйняття (творення, доповнення) смислу та спілкування посередництвом цього смислу. Мережа потенційного смислу тексту оригіналу накладається на смислотвірний мотив цього тексту й дає змогу збагнути текст як одиницю смислу завдяки теорії мотиву, яка акцентує на розумінні структури та смислів оповідей через пізнання ймовірних художніх світів літератури.

Розгорнуто текстовий аналіз зі структурної організації до методу, що показує, як мова артикулює смисл та в який спосіб перекладач художнього тексту покращує розуміння цього смислу для читача.

Підсумовано, що перекладання – це не (лише) прерогатива мови, а, радше, питання моделювання смислотвірно- го мотиву засобами цільової мови посередництвом доступного потенціалу необхідного смислу.