ДІАЛЕКТНІ ОДИНИЦІ В НАРОДНОПІСЕННИХ ТЕКСТАХ ІЗ ВОЛИНІ (ФОНЕТИЧНО-ОРФОЕПІЧНИЙ РІВЕНЬ)

Анотація

Актуальність статті полягає в потребі докладного розгляду мови текстів українських народних пісень
із Волині, що відображають волинсько-поліські та волинсько-подільські говори на всіх мовних рівнях. Мета роботи
– на матеріалі народнопоетичних текстів, зафіксованих переважно в ХХ столітті, простежити фонетично-орфоепічні
риси діалектизмів.
У дослідженні опрацьовано тексти народних пісень, записані на Волині (здебільшого в межах нинішньої Во-
линської та Рівненської областей) Григорієм Аркушиним, Віктором Давидюком, Філаретом Колессою, Оскаром Коль-
бергом, Олександрою Кондратович, Казимежом Мошинським, Олексою Ошуркевичем, Лесею Українкою, а також
авторкою статті. Встановлено, що здебільшого в них представлено рефлекси давніх етимологічних голосних звуків,
відображено асимілятивно-дисимілятивні звукові видозміни, редукцію голосних, метатезу, протезу, епентезу, аферезу
та поєднання кількох явищ. Найбільше фонетично-орфоепічних одиниць зафіксовано в піснях, зібраних у 1930-і роки
на українсько-білорусько-польському пограниччі Західного Полісся Філаретом Колессою та Казімежом Мошинським.
Значно менше їх у текстах середини-кінця ХХ, небагато – на початку ХХІ ст., що репрезентують Волинське Поділля.
Аналіз великого текстового масиву засвідчив, що виявлені одиниці здебільшого є вкрапленнями на тлі літературного
нормативного мовлення, тому маємо підстави кваліфікувати їх як фонетично-орфоепічні діалектизми. Наша праця, а
також інші статті про специфіку інтернет-фольклору та українські пісні часів російсько-української війни 2014–2023
років підтверджують запропонований раніше підхід про правомірність розгляду фольклорного мовлення як різновиду
художнього стилю на сучасному етапі.