УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКА МІЖМОВНА ОМОНІМІЯ: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).174-179Ключові слова:
інтерференція, лексико-семантична інтерференція, міжмовні омоніми, українсько-чеські міжмовні омоніми, слова спільнослов’янського походження, лексика, лексичні одиниці, фонетичний склад.Анотація
У сучасному слов’янському мовознавстві міжмовна омонімія становить окрему лексичну категорію,
яка має власний лінгвістичний статус. Наукове дослідження міжмовних омонімів споріднених мов є актуальним та
необхідним для лексикологів, лексикографів, перекладачів та викладачів іноземних мов.
Аналіз типових помилок, яких припускаються українці при вивченні чеської мови, показує, що через свою поді-
бність і схожість українські та чеські слова часто ототожнюються. Проте міжмовні омоніми не збігаються в значенні і
мають власні особливості у використанні.
Мета статті полягає в дослідженні українських та чеських міжмовних омонімів у зіставному аспекті. Поставлена
мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) встановлення причин виникнення українських та чеських міжмовних
омонімів; 2) здійснення зіставного аналізу вибраних омонімів в чеській та українській мовах.
У дослідженні використовувалися описовий, зіставний методи, метод компонентного аналізу, метод узагальнен-
ня отриманих результатів.
Під час дослідження встановлено, що причини появи українсько-чеських міжмовних омонімів зумовлені своє-
рідністю лексичного складу української та чеської мов. Подібні омоніми можуть з’являтися внаслідок випадкових збі-
гів або в результаті розходження значення спільного слова, що існує в мові-основі. У випадку чеських та українських
міжмовних омонімів такою мовою-основою є праслов’янська мова.
Наявність певної кількості слів, що однакові (або близькі) за значенням зі співзвучними їм українськими, часто
призводить до того, що українці автоматично сприймають і інші схожі за звучанням чеські слова зі значенням, що
притаманне українському. Проте таке автоматичне сприйняття чеських слів може бути помилковим, оскільки значення
міжмовних омонімів часто не збігається, а інколи буває й абсолютно протилежним.
Вивчення міжмовних омонімів чеської та української мов, їхній зіставний аналіз, класифікація з огляду на по-
ходження, сферу вживання, сполучуваність, аналіз причин лексико-семантичної інтерференції належать до актуальних
питань культури української та чеської мови. Подальше вивчення цього питання дозволить уникнути помилок, спри-
чинених явищем міжмовної омонімії.
