ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА НАЗВ ЛІСУ В ГОВІРКАХ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ЧЕРКАЩИНИ: ВАРІАНТНІСТЬ ФОРМИ Й СЕМАНТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).180-186Ключові слова:
номінація, назви лісу, народна географічна термінологія, середньонаддніпрянські говірки, варіантність, семантика, лексико-семантична група.Анотація
Народні географічні терміни упродовж тривалого часу викликають значний інтерес не лише діалек-
тологів українського континууму, але й мовознавців-слов’яністів. В останні десятиріччя репрезентовано географічні
назви західно-, середньо- та східнополіських, прикарпатських, західноподільських, центрально- та східностепових та
східнослобожанських говірок. Номени цієї тематичної групи є невід’ємною частиною регіональних словників діалек-
тної лексики. Географічні народні назви є одним із архаїчних і сталих пластів лексики, у яких, окрім відомостей про
географічні реалії певної місцевості, зафіксовано й історичні, мовні, соціальні та ментальні ознаки народу. У статті
представлено процеси номінації однієї з лексико-семантичних груп (ЛСГ) чітко структурованої термінологічної систе-
ми народної географії: назв лісу. До аналізу залучено матеріали власних польових експедицій останніх років, що охоп-
люють говірки Лівобережної Черкащини, які стали основою сучасної літературної мови. Зважаючи на поглиблений
інтерес, цей ареал і досі залишається однією з проблемних зон українського діалектного простору. Джерельну базу до-
повнюють матеріали друкованих праць, що представляють діалектний матеріал обраного континууму, зокрема збірник
діалектних текстів та регіональні словники діалектних назв. Представлений матеріал формує чітку ієрархічну систему.
Звернено увагу на відмінні від літературного стандарту назви, простежено мотиваційні моделі творення, засвідчено
походження номенів, що становлять ядро словотвірного ланцюжка. Відзначено розширення семантики та переходу
лексем із інших тематичних груп до обраної лексико-семантичної групи. Засвідчено, що більшість представлених назв
на позначення лісу в лівобережних середньонаддніпрянських говірках є архаїчними й для процесів номінації продук-
тивними залишаються однослівні номени, які характерні для термінологічних систем. Водночас народна географічна
термінологія поступово зникає з активного вжитку діалектоносіїв через рушійні процеси в навколишньому середо-
вищі, що породжує заміну сталих однослівних номенів прийменниково-іменниковими конструкціями та описовими
назвами.
