ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ ПОВНОЇ ВІДСУТНОСТІ ПРЕДМЕТА ЧИ ОСОБИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Автор(и)

  • Руслана Коца кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).244-256

Ключові слова:

заперечні займенники, історичний словотвір, українська мова, діалектизми

Анотація

У статті проаналізовано зафіксовані в пам’ятках української мови заперечні займенники для позна- чення повної відсутності предмета чи особи як суб’єкта або об’єкта дії – ніщо (ничьто, ничьсо), нич, ніц, никус, нігич, ніхто (никъто), нікт, нічогісінько, аніхто та ін. Незважаючи на дослідження таких лексем у сучасному мовознавстві, повну картину розвитку всіх форм заперечних займенників від моменту їх виникнення до сьогодні не встановлено. У пропонованій статті ставимо за мету простежити історію формування й функціонування заперечних займенників для позначення повної відсутності предмета чи особи протягом усіх періодів розвитку української мови. Реалізація цієї мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) виявити в пам’ятках української мови XI–XX ст. заперечні займенники, що вказують на відсутність предмета чи особи; 2) здійснити лексико-словотвірний аналіз цих лексем; 3) встановити час їх виникнення, період функціонування та територію поширення; 4) простежити долю кожної лексеми в сучасній українській літературній мові, у територіальних діалектах, при потребі порівняти їх із аналогічними утвореннями інших слов’янських мов.

На основі аналізу лексем, дібраних із різних історичних пам’яток, а також діалектних даних показано, що протягом усього періоду розвитку української мови сформувалася ціла система заперечних займенників, для якої характерна велика кількість фонетичних, морфологічних і словотвірних варіантів, поширених як у літературній мові, так і в діалектах, а також наявність окремих лексем, притаманних тільки певним говорам. Усі проаналізовані займенники мають різний час виникнення. Більшість із зафіксованих лексем поширювалася на всій території України, деякі з часом звужували локацію використання (наприклад, нич), частина одразу виникала на певних територіях і функціонувала як локальні діалектизми (никус, нігич, нічогіч, никогогічь). Загалом найбільша кількість фонетичних, лексичних і слово- твірних варіантів до сьогодні збереглася в південно-західному наріччі української мови.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-16