ОСОБЛИВОСТІ ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНОСИСТЕМ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Анотація

У статті йдеться про різні підходи до впорядкування фахових терміносистем в українській мові від середини ХІХ століття до сьогодення, від часу, коли наукову мову прагнули зробити доступною для простолюдина, тобто перевести на національну основу, до розмаїття сучасних напрямів упорядкування термінології. Здійснено огляд літератури та наукових праць, у яких автори торкалися тих чи тих питань розвитку українських терміносистем. Од- нак повного й послідовного опису цих процесів не спостерігали, тому показ таких пошуків у діахронному аспекті вважаємо актуальним. У працях із термінознавства, опублікованих у журналі «Основа», у матеріалах «Записок» чи «Збірників» Наукового товариства імені Т. Шевченка, Інституту української наукової мови, у рецензіях на публікації цих установ неодноразово згадувалося про народницький чи міжнародний підходи до впровадження наукових термі- нів, наводилися думки вчених-термінологів щодо переваг того чи того підходу. Торкалися цієї проблеми І. Огієнко, Ю. Шевельов, чиї праці були недоступними в радянський період. Лише за роки незалежності вони почали поступово відкриватися широкому загалу.

На сучасному етапі дослідження терміносистем учені описують вже не два, а більше підходів до терміновпорядкування. Проте життя не стоїть на місці, і сьогодні маємо ще один напрям удосконалення національних сучасної української мови – радикальний реформізм. Його представниками є науковці-нефілологи Києва, Харкова, Львова. Мета статті – ознайомити читачів з різними підходами в історії української мови до формування й розвитку національних терміносистем, вказавши на їхні характерні риси, плюси й мінуси, виозначити семантико-прагматичне навантаження кожного підходу, з’ясувати провідні тенденції у творенні фахових назв.

У результаті дослідження було встановлено: на сучасному етапі домінує поміркований напрям, оскільки термінологію впорядковують з урахуванням історичних, політичних, національних чинників, виробляючи оптимальний варіант назви наукового поняття. Хоча в деяких терміносистемах (комп’ютерній, робототехніки, мобільного зв’язку, спорту) переважає запозичена лексика, у медицині – лексика класичних мов.