ПРО ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ПАРАЛЕЛІ ПОДІЛЬСЬКОГО І ЗАКАРПАТСЬКОГО ГОВОРІВ

Анотація

Пропонована стаття стосується зв’язків подільського і закарпатського говорів на лексико-семантичному рівні. Досліджуються такі лексико-семантичні паралелі названих говорів, які не стали нормативними в сучасній українській мові, а також деякі в ній рідковживані чи застарілі. І лише кілька з них у літературній мові відомі як розмовні. Понад 51% виявлених автором діалектних паралелей внесено до СУМа в 11 т. та ілюструється цитатами з творів письменників, які народилися на території південно-західного наріччя, в основному з текстів І. Франка, М. Коцюбин- ського та ще деяких.

Дослідження міждіалектних зв’язків певної мови має важливе теоретичне і практичне значення. Незважаючи на це, стосунки різних говорів української мови вивчені досить слабо, зокрема майже не досліджені паралелі подільського і закарпатського діалектів. Тому пропонована нами праця – перша спроба в цьому плані, виконана на досить значному фактичному матеріалі, наявному в словниках подільського [Мат.] і закарпатського говорів [ССк.]. У цих словниках виявлено близько 250 лексико-семантичних паралелей. Для аналізу відібрано матеріал на літери А–Ж, це 67 паралелей (27%).

Основна маса подільсько-закарпатських паралелей – іменники й дієслова (88%). Помітну кількість паралелей досліджуваних говорів становлять лексеми, успадковані від праслов’янської мови і втрачені загальнонародною укра- їнською мовою. Найбільше серед спільних новотворів досліджуваних говорів таких лексем, що виникли внаслідок словотворення на власному мовному ґрунті. Кілька слів появилося в обох говорах унаслідок запозичень в основному з румунської, угорської, польської мов.