НАЗВИ-ОРІЄНТИРИ В МІКРОТОПОНІМІКОНІ ЖИТОМИРЩИНИ

Автор(и)

  • Надія Сарган аспірантка відділу історії української мови та ономастики, Інститут української мови НАН України, Київ, Україна

Ключові слова:

мікротопонімія, назви-орієнтири, прийменник, апелятив, пропріатив, Житомирщина

Анотація

Близькість до народних географічних термінів – одна з типових рис мікротопонімів. Назви-орієнтири це яскраво ілюструють, оскільки не містять інформації про сам денотат, а лише вказують на його розташування щодо іншого, більш відомого. У пропонованому дослідженні ми поставили за мету: систематизувати вказану групу назв малих топооб’єктів за способом творення й визначити найбільш продуктивні їхні моделі на досліджуваній території; схарактеризувати їх за якісними та кількісними параметрами. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: виокремлення мотивувальних основ мікротопонімів у межах досліджуваної системи; дослідження зв’язків між різними назвами в синхронії та формальних змін одного оніма в діахронії. У процесі дослідження виокремлено характерні при- йменники для творення назв-орієнтирів досліджуваного регіону, серед них: за, під, при, межи, на, біля (у), коло, в, над. Наступним етапом став розподіл матеріалу на групи: прості (префіксального й префіксально-суфіксального способу творення) та складені. Серед простих мікротопонімів префіксального способу творення найпродуктивнішою стала мо- дель: префікс + апелятив / пропріатив у Н. в. одн. (Заруда, Заріка, Загай). Префіксально-суфіксальний (конфіксальний) спосіб творення простих онімів найбільш широко проілюструвала модель префікс + апелятив / пропріатив у Н. в. одн. + суфікс *-ьje (Залозьє, Підгалля, Подзелля). Складені конструкції найчастіше утворювали від іменників у М. в. одн. і мн. та О. в. одн. (На болотах, В піщанках, Під гаєм, За селом). Загалом на прикладі назв-орієнтирів Житомирщини про- ілюстровано прямий зв’язок між семантикою географічних термінів в основі мікротопонімів та природними власти- востями досліджуваного ареалу (За бором, На болотах, Залісоччя, Заруда); зміни окремих онімів, зумовлені впливом народної етимології та мовними особливостями регіону (Забороддя < Заброддя, Зазір’я < Заозер’є); стійкість деяких назв, попри властиву мікротопонімам ознаку короткотривалості їх існування (Заборье, бол. – Забор’є, х.).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-16