ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В КАНАДІ: ОСОБЛИВОСТІ БІЛІНГВАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ В ДЕРЖАВНИХ ШКОЛАХ МАНІТОБИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).400-407Ключові слова:
українська мова, успадкована мова, двомовне навчання, англійсько-українська двомовна програма, навчальні програми, державні школи, КанадаАнотація
Статтю присвячено дослідженню особливостей англійсько-української двомовної програми, яка до- ступна в державних школах канадської провінції Манітоба. Актуальність дослідження зумовлена потребою висвіт- лення питання українськомовної освіти за кордоном, оскільки внаслідок російської агресії тисячі українських дітей вимушено опинилися за межами своєї країни.
У статті зроблено невеликий екскурс в історію, який демонструє, що перші двомовні школи у Манітобі були створені піонерами з українських земель ще на початку ХХ століття і мали значний вплив на життя громади. За більш ніж сторічну історію на українське шкільництво в Канаді впливали соціально-культурні фактори й державна політика в галузі освіти федерального та провінційних урядів. Однак надзвичайно важливу роль відігравала українська громада, яка докладала чималих зусиль, щоб створити дітям необхідні умови для вивчення рідної мови й культури.
Особливу увагу в статті приділено таким термінам, як «двомовне навчання» та «успадкована мова», зокрема по- дається їхнє визначення та зазначено особливості функціонування в канадському контексті.
З’ясовано, що в другій половині ХХ століття вирішальну роль у суспільно-політичному житті Канади відіграло запровадження політики багатокультурности, яка вплинула також на державну освіту. Зокрема, збільшився вибір мов та з’явилися нові опції для їхнього вивчення, а також покращився рівень викладання через запровадження різноманіт- них двомовних програм.
Установлено, що внесені в 1979 р. поправки до Закону про державні школи в Манітобі дозволили викладання іншими мовами, ніж англійська та французька. Завдяки цим змінам та чималим зусиллям української громади у цьому ж році було запроваджено англійсько-українську двомовну програму, яка передбачає навчання двома мовами, кожній із яких відводиться половина навчального часу впродовж шкільного дня.
У статті подається опис процедури, яку слід виконати для того, щоб запровадити двомовну програму в школі. Крім цього, зроблено огляд офіційних документів – навчальних програм та рекомендацій щодо їхнього практичного застосування. Також подано інформацію про сучасний стан англійсько-української двомовної програми у провінції Манітоба.
