ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ ФЕДОРА ПОТУШНЯКА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).408-415Ключові слова:
епітет, виражальні засоби, мовотворчість, порівняння, Федір ПотушнякАнотація
У статті здійснено аналіз функціонування та особливостей вживання виражальних засобів художньої мови на прикладі епітетів і порівнянь у мовотворчості Федора Потушняка. З’ясовано, що в сучасній лінгвістиці немає узгодженості щодо визначення епітета. Більшість дослідників визначає епітет як художнє означення, акцентуючи увагу на його образно-естетичній функції. Спроби лінгвістів уніфікувати епітетну систему мотивували появу різних класи- фікацій. Усталеним є поділ епітетів на лексико-семантичні групи, з-поміж яких виділяють епітети зорової семантики; епітети внутрішньо-психологічного сприймання. Серед внутрішньочуттєвих епітетів окремо виділяють одоративні та емотивні епітети. Окремі поля тропіки перетинаються, у результаті чого утворюються тропи-гібриди, зокрема епі- тети-гібриди. Крім цього, у статті відображено проблему «порівняння», визначення місця та функцій порівняльних конструкцій у системі мовних одиниць української мови. З’ясовано, що в мовознавчих працях порівняння на сьогодні більш-менш опрацьовано як мовний засіб художнього зображення дійсності.
Доведено, що домінувальними в художніх творах Ф. Потушняка є ад’єктивні епітети, а найменше – адвербіальних епітетів. Серед епітетів за значенням виділено епітети зорової семантики, внутрішньо-психологічного сприйняття, акустичні, смакові, тактильні. Звернуто увагу на кольоративи як одну із найбільших групу епітетів зорової семантики та контрастні епітетні сполучення. Велика увага приділена функціонуванню іменникових апозитивних конструкцій епітетів у мовотворчості Ф. Потушняка. За способом взаємодії з означуваним словом та місцем щодо нього виділено кілька груп апозитивних епітетів. Епітетні сполучення також поділено на декілька тематичних груп за характером гра- матичного вираження основ та їх стуктурою.
На підставі врахування специфіки основи порівняння в поезіях Ф. Потушняка виокремлено групи компаративем із імпліцитним показником, які становлять конструкції з родовим відмінком однини і множини у порівняльному зна- ченні, а також конструкції з орудним відмінком. З’ясовано також способи вираження досліджуваних порівнянь та їх функціональні особливості.