ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ АНГЛІЇЗАЦІЇ

Анотація

У статті йдеться про процеси англіїзації в українській мові як наслідку політичного домінування ан- гломовних країн у світі. Мета нашої розвідки – розкрити проблему виникнення та дефініцію нового різновиду мішаної мови. З огляду на це, формулюємо такі завдання: а) з’ясувати соціоментальні причин виникнення невмотивованих запозичень; б) віднайти з допомогою діахронного аналізу визначення новопосталої мовної англо-української суміші: суржик, язичіє чи макаронічна мова; в) задіювати інструменти культури мови як очищення від невмотивованих запозичень.

Аналізуючи соціоментальне явище англізації в контексті споріднених термінів суржик, макаронізм, язичіє, беремо до уваги кілька чинників: а) історичний період функціювання та історичну й територіальну зумовленість явища, як це бачимо з термінами язичіє чи макаронізми; б) генетичну спорідненість чи (не)спорідненість мов: московсько-укра- їнський суржик та англо-український суржик; в) суспільно-політичну зумовленість явища, що виявлена в політичному тискові мови-донора – московської як засобу докорінної асиміляції щодо української мови та англійської мови як сучасного засобу «м’якої» глобалізації.

У нашій ситуації неспинного напливу англізмів як глобального позамовного явища безсумнівної економічної і політичної могутности англомовних країн, зокрема Великобританії та США, доречно використовувати термін англо- українського суржика (з елементами англоязу – фонетичних московськомовних освоєнь англізмів типу харасмент замість гарасмент) передусім на підставі невмотивованої лексичної дублетности слів та новосформованої шкали престижности англійської мови і водночас комплексу меншовартости щодо української мови через її незнання і внутрішню суб’єктивну несамостійність та приречену залежність від зовнішніх чинників. З метою саркастично-іронічного трактування окремих англізмів цілком прийнятний термін макаронізм як підсилення недоречного запозичення.