ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНОЇ СПЕЦИФІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТА АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВНИКІВ НА -О (-Е) // -LY

Анотація

У статті розглянуто проблему співвідношення формально-синтаксичної та семантико-синтаксичної структур українських та англійських речень-висловлень із відприкметниковими прислівники на -о (-е) //-ly в їхньому складі. Спираючись на всебічно обґрунтовану в сучасній синтаксичній науці тезу про речення як основну й водночас багаторівневу мовну одиницю, за своєю природою – конструкцію, та про взаємопов’язаність і взаємозумовленість усіх її рівнів, авторка поставила собі за мету продемонструвати особливості співвіднесеності формально-синтаксичного й семантико-синтаксичного рівнів українських та англійських речень-висловлень із відприкметниковими прислівника- ми на -о (-е) // -ly через аналіз позицій цих синтаксем у них. Об’єктом спостережень, аналізу, синтезу, зіставлення й узагальнення послугували конкретні речення з цим структурним типом адвербативів, відібрані з текстів українських та англійських письменників ХХ–ХХІ ст. У ході дослідження встановлено, що аналізовані прислівники – доволі час- тотний компонент їхнього лексичного наповнення. Вони здебільшого не зумовлені валентними властивостями дієслова-предиката, входять у семантичну структуру висловлень обох мов на правах їхніх вторинних предикатних знаків – маркерів згорнутих пропозицій і покажчиків семантичної неелементарності та асиметрії планів вираження й змісту. У формально-синтаксичній структурі речень ці одиниці заміщають в основному позицію поширювача прислівного (означальні прислівники) та детермінантного (обставинні прислівники) типів, по-іншому – обставин як другорядних членів речення, невідокремлених і відокремлених (в українській мові – подеколи, в англійській – доволі часто), також парцелятів. Наголошено на здатності українських прислівників бути вжитими в позиції основного предиката, а їхніх англійських еквівалентів – слугувати диференціатором омоформ: іменника з суфіксом -ing та герундія. Відзначено випадки вживання прислівників на -о (-е) // -ly в позиції поза реченням і текстом: українських – у заголовках, у назвах, ярликах, етикетках, авторських ремарках драматичних творів, англійських – наприкінці листовних повідомлень.