ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ ЯК СПОСІБ ТВОРЕННЯ НАЗВ ТРАНСПОРТУ ТА КОМУНІКАЦІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ

Анотація

Семантична деривація є одним із важливих способів поповнення діалектної системи на власне українському мовному ґрунті. До процесів, які сприяють збагаченню діалектних назв, прийнято відносити звуження, розширення, термінологізацію, детермінологізацію, переосмислення значення тощо. Метою статті є опис вторинної номінації як способу поповнення тематичної групи назв транспорту та комунікацій в українських говорах Закарпаття. Таке дослідження є актуальним, оскільки показує, що такі процеси зумовлюють появу нових значень, тим самим ви- являють динаміку діалектосистеми. У статті розглянуто процеси вторинної номінації на прикладі назв транспорту та комунікацій, зібраних автором самостійно за допомогою експедиційного методу в закарпатському та гуцульському говорах на території Закарпатської області. Здійснено характеристику кожного процесу за допомогою аналізу первинного значення та простеження відмінностей на основі порівняння з похідним. Простежено процеси розширення (поряд із вживаним у говірці значенням активно функціює нове), звуження (через меншу вживаність одне зі значень архаїзується і згодом зникає), зсув значення (унаслідок номінації нового поняття зберігається тільки домінантне значення, а решта стирається). Визначено, що поява вторинної семантики дозволяє показати особливості світосприйняття носія діалекту, окреслити вербальні асоціації, що пов’язують вторинне значення із первинним. Таким чином можна виокремити диференційні ознаки та семантичні процеси, на основі яких відбувається переосмислення, зокрема, простежуються метафоричні та метонімічні перенесення значень. Метафоричне переосмислення проходить унаслідок ві- зуальної чи функційної подібності, метонімічне – через суміжність означуваних реалій. У статті простежено утворення слів-універбатів, що є способом раціоналізувати номінативні одиниці. Слова-універбати вживаються як синонімічні до атрибутивних словосполучень, семантично конденсують означення, тому належать до вторинного номінування. Зро- блено висновок, що процес вторинної номінації найчастіше містить кілька взаємопов’язаних значеннєвих процесів. Він поповнює діалектну систему новими значеннями, сприяє системності діалектної мови та наявності семантичних зв’язків між словами.