КАРПАТСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В ГОВІРКАХ СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКО-СТЕПОВОГО ПОРУБІЖЖЯ

Анотація

Актуальність дослідження спільних для дистантних ареалів лексичних одиниць зумовлена потребою вивчення результатів міжмовного й міждіалектного контактування, що дає інформацію про історію формування окремих говорів, наближує до розв’язання проблем генези елементів лексичного й семантичного рівнів діалектної мови, окреслює шляхи динаміки словникового складу. Мета цієї розвідки – зіставний аналіз лексичних і семантичних одиниць говірок середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя, що мають паралелі в діалектах карпатської групи говорів; дослідження спільних і відмінних рис цих явищ, особливостей функціонування на тлі різних мовних контекстів територіально віддалених ареалів у межах єдиного українського континууму.

Аналіз лексикографічних матеріалів виявив понад 250 лексем, що мають принаймні одне спільне значення, із них 27 відрізняються фонетичним оформленням, 23 – акцентуаційно. Для 14 формально подібних лексем характерні часткові чи повні семантичні відмінності. Виявлені на підставі зіставного вивчення паралелі між лексичними явищами говірок середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя та карпатської групи говорів згруповані залежно від особливостей семантики та наявності чи відсутності формальних відмінностей репрезентантів сем, а в межах групи найменувань зі спільними елементами семантичної структури виокремлені підгрупи назв, семантика яких повністю збігається в порівнюваних зонах; тих, що мають спільне одне чи кілька значень; семантично тотожних лексем, що функціонують у досліджуваних ареалах у різних фонетичних, словотвірних чи граматичних варіантах.

Порівняння мовних явищ, поширених у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя й бойківських, закарпатських і лемківських говірках виявляє, з одного боку, унікальність цих мовних ландшафтів, а з іншого – засвідчує спільні лексичні й семантичні риси. Функціонування карпатських лексичних елементів у говірках середньонад- дніпрянсько-степової межі, особливості їх формальної й семантичної структури пояснюємо передовсім специфікою формування досліджуваного ареалу, зокрема інтенсивними міграційними потоками, наслідком яких стала строкатість мовного ландшафту, значна кількість різнодіалектних вкраплень, накладених на середньонаддніпрянську основу; при- пускаємо також можливе збереження залишків спільного архаїчного фонду.