АВТОРСЬКІ ХУДОЖНІ ФРАЗЕМИ У ТВОРЧОСТІ МИРОСЛАВА ДОЧИНЦЯ

Анотація

Авторські художні фраземи є невичерпним джерелом поповнення національної мови. Актуальною за- лишається тема вивчення мови художньої прози українських письменників, а саме дослідження індивідуально-автор- ського виживання фразем. Функціонування фразеологізмів у художніх текстах досліджували: В. Білоноженко, О. Важеніна, Н. Венжинович, І. Гнатюк, Т. Григоренко, В. Ґрещук, Л. Даниленко, С. Денисенко, О. Дехтярьова, Т. Євтушина, В. Жайворонок, Т. Здіховська, В. Коваль, М. Коломієць, В. Кононенко, Є. Коноплянко, Ю. Кохан, О. Кушлик, М. Лесюк, Н. Мазур, Л. Мельник, А. Мойсієнко, В. Папіш, Ю. Прадід, М. Скаб, М. Скаб, Н. Скиба, Л. Скрипник, Д. Ужченко, В. Ужченко, Н. Хома.

Метою нашого дослідження є виявлення та аналіз авторських художніх фразем, визначення стилістичного і кон- текстуального вираження зазначених фразем у творах Мирослава Дочинця. Реалізація поставленої мети передбачає виконання низки завдань, зокрема: окреслити теоретичні засади дослідження питання використання фразеологізмів у художніх текстах; виявити і проаналізувати авторські фраземи; описати їх семантичні та стилістичні функції.

Художні твори М. Дочинця багаті на авторські художні фраземи, які вдало вплетені у контекст. Вживання письменником новотворів поповнює фраземне багатство української мови, а також увиразнює та збагачує мову самого автора. Кожен новий фразеологізм має особливе смислове навантаження, він надає колоритності, емоційності та експресивності оповіді.

У процесі дослідження авторські фраземи ми поділили на тематичні групи, а саме: позначення якості, ознаки, стану предмета, явища, дії (ревіти, як полонинський ведмідь); характеристика властивостей та якостей особи / неособи (надійний, як аспірин); позначення дій, вчинків, поведінки людини, діяльності у стосунках із будь-ким, будь-чим (жити, як шнурочок і дудочка); фізично-емоційний стан особи (напнутий, як волосінь із рибою); статус персонажів чи їх походження (і бесідою, і писком русин).

Фіксуючи авторські художні фраземи у прозових творах М. Дочинця, спостерігаємо значну кількість фразем, у які автор вміло вплітає діалектні слова. Письменник використовує їх для позначення як дій, вчинків, поведінки, характеристики людини, так і для опису природних явищ, якості стану предмету чи явища тощо (дзяма на пісній олії; ліпитися, як ріпляки до пса; злакомити, як свиню на струк).

Наше дослідження продемонструвало, що фраземіка є одним із складників формування індивідуально-авторської картини світу. Використання письменником художніх фразем у прозових текстах призводить до оновлення фразеологічного образу, а також увиразнює та збагачує мову автора, підсилює емоційний вплив на читача. Досконало підібрані та семантично обіграні фраземи не лише створюють у свідомості читача живі образи персонажів і подій, але й набувають нових стилістичних ознак, вони надають оповіді експресивності, підвищеної емоційності, доповнюють характеристику персонажа, відтворюють стосунки між особами тощо.