ФІЛОСОФІЯ ПОДОЛАННЯ В ХУДОЖНЬОМУ МИСЛЕННІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ВОЛОДИМИРА САМІЙЛЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).537-544Ключові слова:
Леся Українка, Володимир Самійленко, філософія подолання, художнє мислення, лірика, драма, образ, мотивАнотація
Анотація. У статті досліджено філософію подолання як важливу складову творчості Лесі Українки та Воло- димира Самійленка. З’ясовано, що в художньому світі Лесі Українки ця світоглядна константа займає чільне місце й суголосна концепції «екзистенціалістського гуманізму» Ж.-П. Сартра, що передбачає усвідомлену потребу буття людини у світі на противагу замкнутості в собі. Ключем до розуміння філософії подолання Лесі Українки є поезія
«Contra spem spero!», що репрезентує оригінальну художню рецепцію міфу про Сізіфа. Осмислення цього міфу поете- сою суголосне філософському тлумаченню А. Камю, однак важливою відмінністю є те, що Леся Українка інтерпретує рух до мети, активну позицію вольової людини та творчість як сенс життя. Важливий елемент філософії подолання Лесі Українки становить тема опору національному гнобленню, духовному рабству. Її висвітлено в низці драматичних поем з біблійно-міфологічною основою, де проблему національного поневолення порушено в контексті сучасніої ав- торці суспільно-політичної ситуації. Герої творів «Бояриня», «Блакитна троянда» та «Лісова пісня» знаходять у собі сили, щоб подолати «екзистенційний вакуум» (за В. Франклом) та досягти гармонії зі світом через фізичну смерть. У творчості В. Самійленка відзначено еволюцію філософії подолання, яку можна простежити на матеріалі його ранніх текстів, зокрема «Ридання душі», «Зимовий діалог», «До душі», «Найдорожча перлина». Її усталення репрезентують образи та мотиви таких творів, як «Пісня», «Ямби», «Весна» та інші. Ключова концепція письменника полягає в тому, що людина повинна зберегти свої ідеали та людяність у протистоянні зі злом, ставати сильнішою через емпатію до чужого горя й боротьбу з несправедливістю. Встановлено, що спільними рисами філософії подолання у творчості обох авторів є осмислення образів сліз та плачу, сприйняття творчості як інструменту катарсису, особистісного зростання й засобу для боротьби, а також інтерпретація образів весняної тематики.