БІОГРАФІЧНИЙ СИНЕРГЕН ТВОРЧОСТІ ФЕДОРА ДУДКА

Автор(и)

  • Наталія Мафтин доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Івано Франківськ, Україна
  • Ольга Хомишин кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Івано Франківськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).545-550

Ключові слова:

Федір Дудко, біографічний синерген, поетика учасника, пафос, лейтмотив, стильова домінанта, константи світобачення, духовний світ письменника, системогенеза авторської свідомості

Анотація

У статті досліджено біографічні витоки творчості Федора Дудка (1885–1962), одного із найпопулярні- ших прозаїків 30-тих років минулого століття, емігранта з наддніпрянської України. Аналіз літературознавчих досліджень творчості Федора Дудка, що зроблені останнім часом, та літературно-критичних відгуків про письменника і його прозу сучасників самого Ф. Дудка, книги спогадів письменника і його автобіографічних новел показав, що письменник постає літописцем доби, відтак важливою складовою його художнього бачення світу є «поетика учасника» та біографічна до- мінанта. Формування світосприйняття майбутнього письменника відбувалося перш за все під впливом «матірного джере- ла» традиції – переказів про давній козацький рід, з якого він походив. Топонімія, облаштування осель у Шабалинові – усі ці описи й розповіді засвідчують глибоку вкоріненість Федора Дудка в традицію, розуміння власних генетичних витоків. Синергетичне осмислення творчої постаті письменника дозволяє вибудувати таку модель студії, що дає змогу якнайповнішого дослідження мотиваційно-особистісного, психологічно-біографічного вибору парадигми творчості як на рівні змісту, так і форми. Творчість Ф. Дудка перейнята життєствердним пафосом неоромантичної домінанти, що виявляється й на рівні емоційно-чуттєвого нюансування світлої туги, ностальгії за батьківщиною, і в героїці зображення буремних днів боротьби за Україну. Ця світла туга й лейтмотив незнищенності, молодості світу пронизують усю творчість письменника.

Світосприйняття Ф. Дудка формувалося значною мірою також завдяки включеності в його дитинство і юність духу української героїки. Адже як суб’єкт творчості письменник є особою з певним соціокультурним статусом, сформованим у часі й просторі. У митця особливо наявна потреба спиратися на сформовані у дитинстві константи світобачення. Тому такими важливими у вивченні питання формування творчої індивідуальності є аналітичне осмислення часу дитинства, коли було закладено основи світоглядних позицій, естетичних цінностей та духовного світу письменника.

Дослідження системогенези авторської свідомості засвідчує: цілісність пафосу творчості Дудка забезпечується цілісністю особистості письменника, підпорядкованості його життя і творчості ідеї служіння Україні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-16

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика