ВАРІАТИВНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАРАТИВНИХ ПАРЕМІЙ: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ В ЛІНГВІСТИЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ

Автор(и)

  • Максим Бондаренко аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.1.(51).66-73

Ключові слова:

компаративні паремії, мовна варіативність, регіональні особливості паремій, мовна картина світу, онімний компонент

Анотація

Статтю присвячено аналізу лінгвальних особливостей варіативності українських компаративних па- ремій, засвідчених у збірках І. Франка «Галицько-руські народні приповідки» (1901–1910) і М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Регіональна специфіка цих одиниць ще не була об’єктом комплексного до- слідження в українському мовознавстві. Необхідність їх розгляду зумовлена важливістю не лише аналізу динамічних процесів, що відбувалися в системі української мови ХІХ ст., а й реконструкції окремих, почасти втрачених фрагментів мовної та концептуальної картин світу наших предків.

З’ясовано, що в обох названих збірках засвідчено чимало компаративних паремій, що вживалися локально, суто на теренах відповідно західноукраїнського чи центрально-східноукраїнського регіону, аналогів на інших територіях не мали. Такі одиниці мають місцевий (вузькорегіональний) онімний компонент, що територіально маркує їх, вказує на події, що мали локальний статус, проте були доволі важливими для українців ХІХ ст.

Встановлено, що І. Франко, на відміну від М. Номиса, фіксує чимало висловів, важливим складником яких є запозичені з європейських мов слова, упорядник здебільшого подає етимологію цих одиниць, однак подекуди таких приміток немає, тому пильний читач може простежити походження окремих лексем самостійно.

На основі аналізу особливостей українських компаративних паремій виокремлено два рівні варіативності цих одиниць: локальну (зміну елементів паремій у межах одного регіону/області/міста/села) і міжрегіональну (зміну еле- ментів паремій у різних (часто віддалених) регіонах).

З’ясовано, що на рівні локальної варіативності для паремій зі збірки М. Номиса типовим є розширення семанти- ки їхніх варіантів порівняно з вихідною одиницею (собака → попова собака, пень → сосновий пень та ін.).

Проаналізовано компаративні паремії зі збірки «Українські приказки, прислів’я і таке інше», які змінюють частиномовну належність опорних лексем, мають варіативний дієслівний та іменниковий складники, а також низку фонетичних варіантів, що безпосередньо передають специфіку народнорозмовного мовлення.

Регіональна варіативність компаративних паремій – колоритне явище, яке дає змогу комплексно простежити динамічні процеси в паремійному корпусі ХІХ ст., а також з’ясувати окремі відмінності в поглядах та уявленнях представників західного та центрально-східного регіонів України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-20