СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО АНТРОПОНІМА ІВАН КАРПОВИЧ ПІДІПРИГОРА В РОМАНАХ ВЛАДИСЛАВА ІВЧЕНКА

Автор(и)

  • Анастасія Вегеш кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).18-25

Ключові слова:

Владислав Івченко, апелятив, заголовок, Іван Карпович Підіпригора, літературно-художній антропонім, найкращий сищик, образ, символічне значення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню літературно-художнього антропоніма Іван Карпович Підіпригора, який функціонує в ретророманах Владислава Івченка.

Метою нашого дослідження є аналіз інформаційного заряду (символічного значення) найменувань головного героя, а також апелятивів, які доповнюють літературно-художні антропоніми. Наше завдання – довести, що літератур- но-художні антропоніми творять образи, а заголовок і текст – взаємопороджувальні величини.

Доведено, що символізм літературно-художніх антропонімів, зумовлений суспільно-історичними змінами та но- вими естетичними та етичними орієнтирами, значно збагачує художнє мовлення. З’ясовано, що в літературно-художньому антропонімі Іван Карпович Підіпригора – генетичний код українців, наша історія й сучасність, тому власна назва в художніх творах В. Івченка стає вагомим засобом відтворення національної традиції, формує свідомість персонажа. Літературно-художній антропонім Іван Карпович Підіпригора стає символом мудрого, доброго, трохи хитрого та кумедного українця.

Доведено, що прізвище Підіпригора – антропонім фольклорного походження, який має стосунок до казкових велетнів, на що теж повною мірою вказує внутрішня форма прізвиська. Імена богатирів з народного епосу незмінно вживаються як уособлення сили народу, тому знаменитий сищик із українським прізвищем став стовпом (можна міркувати – горою) самодержавства. Прізвище вирізняється підвищеним експресивно-стилістичним забарвленням та семантичним наповненням. Звернено увагу на можливість творення прізвиська в козацькому середовищі. Відомо, що в козаків існував звичай давати найменування, в основі якого був закладений жарт або гумор. І літературно-художній антропонім, і образ тісно переплітаються, доповнюють одне одного.

Наголошено на великому змістовому навантаженні та художній інформації словосполучення найкращий сищик, яке автор виносить у заголовки всіх романів про Івана Карповича.

Наше дослідження дозволило дійти висновку про те, що найменування персонажа стало іменем-символом образу українця, який у круговерті подій зумів зберегти свою ідентичність.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-21