ВИСЛОВЛЕННЯ РОЗПОВІДНОЇ МОДАЛЬНОСТІ В УСНОМУ МОВЛЕННІ НОСІЇВ ЗАХІДНОПОЛІСЬКОГО ДІАЛЕКТУ: СПЕЦІАЛІЗОВАНІ Й ТРАНСПОНОВАНІ ВИЯВИ

Анотація

Актуальність порушеної в статті проблеми зумовлена потребою дослідження усного мовлення діа-лектоносіїв Західного Полісся в аспекті модального різноманіття. Відповідно до окресленої мети й завдань у праці визначено модальну своєрідність розповідних висловлень західнополіських говірок; схарактеризовано центральні морфологічні засоби, які беруть участь у формуванні висловлень стверджувального та заперечного модального плану, проаналізовано їх у зіставленні з літературним стандартом; визначено функційний потенціал транспонованих одиниць, засвічених у моделюванні стверджувальних і заперечних висловлень, закцентовано увагу на комунікативних умовах їхнього вживання. З’ясовано, що в західнополіському говірковому матеріалі розповідні висловлення становлять по-ширений комунікативний тип. Розповідне модальне значення реалізують членовані й нечленовані синтаксичні одиниці стверджувального й заперечного змісту. У членованих конструкціях головну роль відіграє часова ознака предиката, відповідно до спеціалізованого вияву якої інтерпретовані дії, процеси чи стани збігаються чи не збігаються з момен-том мовлення. Окрім первинних, засвідчені й вторинні (транспоновані) формальні засоби, зокрема такі, що передають минулі дії за допомогою репрезентантів, закріплених за іншими часовими характеристиками. Значне морфологічне розмаїття притаманне нечленованим синтаксичним одиницям, серед яких виявляють непродуктивність літературні маркери, натомість домінують вузькорегіональні службові одиниці чи їхні функційні еквіваленти. Важливу роль у реалізації авторських інтенцій виконують редупліковані форми та висловлення іншого модального плану, зокрема пи-тальні. У дібраних із діалектного мовлення конструкціях представлене імпліцитне маркування негації, пов’язане з деякими усталеними сполуками, зокрема й такими, що вульгаризують мовлення, надають йому розкутості та експресії.