ІСТОРИЧНА ФОНЕТИКА НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЕВІ-ФІЛОЛОГУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).94-100Ключові слова:
історична фонетика, фонетичні процеси, учитель-філолог, система сучасної української мови, модельна навчальна програма, програмовий матеріалАнотація
У статті йдеться про роль історичної фонетики в підготовці учителів-філологів. Підготувати висококваліфікованого вчителя філологічного профілю без курсу історичної граматики неможливо. Для вчителя-філолога студіювання цього курсу в системі філологічної підготовки має не лише практичне, а й теоретичне і загальноосвітнє значення. Актуальність цієї розвідки полягає саме в цьому. Метою статті є аналіз історичних фонетичних процесів, які репрезентовані в сучасній українській мові та вивчаються в закладах загальної середньої освіти, а також формування у здобувачів освіти як майбутніх фахівців професійно зорієнтованих умінь і навичок. Щоб досягти мети, визначено такі завдання: 1) вѝокремити зі сучасних навчальних програм української мови ті теми з фонетики, які вимагають від учи- теля-словесника діахронного, поглибленого розуміння фонетичних явищ чи їхніх наслідків; 2) проаналізувати ті про- блемні («затемнені») питання, які вчитель мав би актуалізувати, готуючись до відповідних уроків на теми фонетики;
3) провести історичні коментарі для опанування сучасної української літературної фонетичної системи, зокрема таких тем: Голосні наголошені й ненаголошені. Особливості вимови ненаголошених голосних. Правопис ненаголошених [е] та [и]. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі. Правила вживання апострофа. Спрощення в групах приголосних. Подвоєння та подовження приголосних Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків. Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків. У результаті розвідки було актуалізовано проблему підготовки майбутніх вчителів-словесників, які зобовʼязані пізнати взаємозв’язок мовних явищ, закономірності їх походження і розвитку. Вивчення історичної граматики української мови дає можливість майбутньому вчителеві набути системності у знаннях, цілісно усвідомити ті праіндоєвропейські, загальнослов’янські і староукраїнські закони внутрішнього розвитку мови, що сформували фонетичну систему сучасної української мови. В статті представлено рекомендації щодо інтерпретації історичних фонетичних процесів і явищ української мови відповідно до сучасних навчальних програм.