ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ ГОРЕ В РОМАНІ Т. ПАХОМОВОЇ «Я, ТИ І НАШ МАЛЬОВАНИЙ І НЕМАЛЬОВАНИЙ БОГ»

Анотація

Дослідження мовної картини світу окремої особистості важливе, позаяк воно, з одного боку, є складовою спільної ментальності усього етносу, тобто відображає лінгвокультурні особливості народу, а з іншого, впливає на формування спільної національної мовної свідомості усіх носіїв певної мови на певній території. Носіями специ- фічного мовного сприйняття індивіда навколишнього світу є концепти. Метою нашої розвідки є установлення базових концептуальних структур, які відтворюють формування змісту образу ГОРЯ у романі Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог», визначення ролі таких структур у розвитку сюжету, а також їхнє втілення в тексті твору за допомогою мовних засобів. Концепт ГОРЕ реалізується у творі за допомогою складної системи фреймової моделі, до складу якої входять метаконцепти, мегаконцепти та субконцепти. Можна виділити два способи репрезентації концепту у романі Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог». Перший – безпосередньо за допомогою лексеми горе та семантично пов’язаних з нею (печаль, сум, смуток, страждання, пригніченість тощо), другий – опосередковано за допомогою художніх засобів та фразеологізмів, що, за задумом письменниці, допомагають вербалізувати емоцію горя. Елементами вербалізації в романі «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» виступають лексеми, які складають ядро і периферію наповнення концепту ГОРЕ. Фреймова модель аналізованого концепту відображає своєрідну ієрархію елементів, які входять до концептуального поля ГОРЯ. Ми розмістили усі елементи у порядку спадання відповідно до частоти вживання у романі. Зважаючи на те, що концептосфера художніх текстів специфічна, тісно пов’язана з сюжетом та ідейними наповненням образів, ми виділили одиниці, семи яких перетинаються з семами лексеми горе саме в аналізованому творі. У результаті було виявлено, що до ядра належать номени, у семантиці яких домінантними є семи, що формують цей концепт: горе, смерть, плач. Проміжне місце між ядром і периферією займа- ють лексеми чорний, війна, голод, муки. На периферії перебувають лексичні одиниці муки, страх, страждання, біда. Концепт ГОРЕ у романі Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» має складну фреймову структуру, компоненти якої підпорядковані ідейному задуму. У творі актуалізуються певні семи номенів, за допомогою яких від- бувається вербалізація цього концепту та одиниць нижчої ієрархії, що входять до його складу. Як правило, це ті зна- ченнєві відтінки, які співвідносяться з основним значенням слова горе. Відповідно лексеми смерть, біль, страх, війна, страждання виступають контекстуальними синонімами з центральним інтегральним елементом горе. Таким чином, своєрідно звужується семантичне поле одиниць, за допомогою яких відбувається об’єктивація концепту ГОРЕ, і їх підпорядкування сюжету твору.