МОВНА КАРТИНА СВІТУ ЗАКАРПАТСЬКОГО СЕЛА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ В РОМАНІ «ПОВІНЬ» ФЕДОРА ПОТУШНЯКА

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена поглибленням наукової уваги до аналізу мовної картини світу на матеріалі художнього тексту, що допоможе виявити загальне й індивідуальне в структурі ідіолекту, простежити його культурну зумовленість, формування системи ціннісних пріоритетів у мовотворчості митця тощо. Мета статті – аналіз засобів вираження мовної картини світу закарпатського села початку ХХ століття в романі «Повінь» Федора Потушняка. Реалізація поставленої мети передбачала вирішення таких завдань: схарактеризувати методологічні засади вивчення мовної картини світу на матеріалі художнього тексту; простежити втілення світоглядної позиції Ф. Потушняка в зображенні ним мовної картини світу закарпатського села; схарактеризувати роль лексико-семантичної системи в мовній картині світу; звернути увагу на фразеологічні засоби в структурі художнього тексту. Доведено, що мовна картина світу закарпатського села початку ХХ ст. в романі «Повінь» Федора Потушняка відтворена через призму багатогранної особистості автора і є синтезом народної міфології, вірувань, обрядовості, філософії географічного детермінізму та екзистенціалізму. Домінантами мовної особистості Ф. Потушняка є філософський антропоцентризм, міфологізм, локальна та регіональна ідентичність.

У лексико-семантичній системі твору виокремлено діалектизми, назви одягу, взуття та прикрас, назви осіб, локаль- ні номени, хронологічно марковані номінації та ін. Живе народне мовлення відтворює уявлення про світ за допомогою унікальних діалектних форм, які характеризують побут, родинні стосунки, виробничу діяльність закарпатського села початку ХХ ст. Основну роль в організації художнього простору роману відіграють локальні назви село, земля, гора, ліс. Фразеологічна картина світу в романі має виразний антропоцентричний характер і демонструє суттєву перевагу загальномовних фразеологізмів на позначення різних видів діяльності людини, її зовнішніх та внутрішніх ознак. Специфікою мовотворчості митця є широке використання компаративів.