ПОБУТОВА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРІВ КАРПАТ
Ключові слова:
ареал, ареалогія, діалектна лексика, етимологія, закарпатський говір, гуцульський говір, номінативна одиниця, побутова лексика, українські говіркиАнотація
Дослідження тематичних груп лексики українських говорів Карпат є актуальним завданням сучасної діалектології, оскільки дає можливість зберегти архаїчні лексичні одиниці, простежити зміни, що відбуваються у говорах. У цьому плані особливо унікальними та щедрими є старожитні говори, оскільки саме вони зберігають у собі свідчення минулих епох, що важливі для вивчення не тільки української мови, а й матеріальної та духовної культури українського народу. До архаїчних говорів належать говори карпатської групи діалектів південно-західного наріччя, а саме: закарпатський, гуцульський, бойківський говори, побутова лексика яких стала предметом нашого наукового дослідження. У науковій літературі неодноразово наголошується на необхідності ґрунтовного дослідження окремих тематичних груп лексики.
Мовознавче зацікавлення лексикою українських говорів карпатської групи говорів бере початки від 30-их років ХІХ століття, активне дослідження говорів припадає на другу половину ХХ – початок ХХІ століття. Так, свого часу об’єктом мовознавчих студій була ботанічна, ентомологічна, лісосплавна, будівельна, транспортна лексика українських говірок закарпатського говору. У статті увага зосереджується на питанні вивчення, систематизації побутової лексики українських говорів Карпат, проаналізовано сучасний стан вивчення побутової лексики українських говорів, розглядається питання класифікації лексичних одиниць у межах тематичних груп побутової лексики.
Побутова лексика – це багатопланова цілісна система, що складається з лексико-тематичних груп й об’єднує різні сфери життєдіяльності людини. У межах побутової лексики виділяємо тематичні групи лексики «назви одягу», «назви взуття», «назви прикрас», «назви хатніх речей». У статті проаналізуємо найбільш знакові архаїчні назви жіночого верхнього довгополого рукавного одягу, що презентують семантичну підгрупу ʻверхній довгополий жіночий одяг із саморобного сукна з відлогоюʼ, зібрані нами в польових умовах протягом 2002–2008 років у 115 населених пунктах гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, у семантико-етимологічному й ареалогічному аспектах.
