СОЦІОЛЕКТ ЯК СЕГМЕНТ МЕДІЙНОЇ НЕОГРАФІЇ (на матеріалі серійного словника «Нові слова та фразеологізми…»)

Анотація

На матеріалі щорічного видання «Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа» (2017–2023) проаналізовано процеси входження в українську мову неологізмів, «донорами» яких є соціолект. Ідеться передусім про молодіжний сленг, мову субкультур, професіоналізми, жаргонізми та ін., якими насичується українськомовний медійний простір. Із 2017 року до словникового реєстру включено понад 600 одиниць із соціолекту, які систематизовані за роками, частиномовною приналежністю, сферою поширення, медійними джерелами. Так, найбільша кількість неосоціолектів зʼявляється в медійних жанрах розмовного типу (блогосфері, соціальних мережах, телеграм-каналах та ін.), що пояснюється їх відносною «свободою» у використанні мовних засобів в інформаційному полі. Нами визначено, що новий соціолект за частиномовною приналежністю співвідносний із іменниками (хайп, краш, зумер, токсик), при- кметниками (крінжовий, зашкварний, топовий), дієсловами (хайпанути, стенити, шиперити), прислівниками (крін- жово, бомбезно); окрема частина неосоціолекту ідентифікується як медіафразеологізм – вербалізований обʼєктиватор медійних смислів, що ретранслюється в медіа у «спаяному» вигляді та має переважно маніпулятивно-експресивну природу (ловити кайф, піти на перекур, дати жа́ру). Великий сегмент таких мовних інновацій породжені явищем «вестернізації» – потужного екстралінгвального чинника, що генерує появу неоодиниць із західноєвропейських мов (англійської, німецької, французької, польської), адаптуючись до української мови. Входять до активного медійного словника й питомі алітературні елементи, що ілюструють українські реалії («бавовнятко», «приліт», «їжак», «на нулі» та ін.). Їх ідентифіковано як неосемантеми – миттєві вербалізатори сучасності, що є носіями нових медійних смислів. Наведені також у статті і статистичні дані щодо соціолекту як джерела мовних інновацій, які безперервно входять до українських масмедіа.