СИНОНІМИ ІМЕННИКІВ І ДІЄСЛІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТВОРЕННЯ ТЕКСТУ РОМАНУ М. МАТІОС «СОЛОДКА ДАРУСЯ»

Анотація

У статті розглядається важливе питання архітектоніки художнього тексту – роману української письменниці Марії Матіос «Солодка Даруся». Мова роману досліджується на предмет вживання синонімів іменників та дієслів, якими авторка передає власні творчі фантазії, які мовними засобами транс- формує у художні образи. Мета статті - вивчення творчої практики письменниці, яка формує наратив на межі літературної мови та гуцульського діалекту, не порушуючи їх рівновагу у питанні використання синонімів. Завдання дослідження – опис ролі синонімів як елементів художньої експресії в романі. Використано метод суцільної вибірки, описовий, контекстуально- інтерпретаційний, зіставний, дистрибутивний.

Доведено, що окремі поняття, важливі для інтерпретації наративу, мають синоніми як ідеографічні, так і експресивні. У тексті ключові синонімічні ряди розкривають ставлення автора та героїв до сюжету, наповнюючи наратив відповідною інформацією, символами, конотаціями, авторськими асоціаціями. Письменниця вводить у свою розповідь синоніми, які вказують на час оповіді, належність персонажів до певного соціального середовища, а також створює відповідний топос подій. Оповідач добре знає історію села на кордоні кількох держав, долі окремих людей, які ламаються в страшних подіях Другої світової війни та повоєнний період, що і майстерно передається вживанням відповідних синонімів. Синоніми-дієслова переважно виконують у тексті роману експресивну функцію, на відміну від іменників, які є найчастіше є хронологічно значущими маркерами.

Важливе значення має спосіб уведення синонімічних рядів у контекст: контактне розміщення, дистантне, рамкове, градаційне. Така уважна робота з використанням лексичних багатств мови свідчить про високу майстерність авторки, уміння актуалізувати роль деталі, чим і створюються колорит та неповтор- ність роману.

Вивчення практики використання синонімів іменників та дієслів дає можливість проникнути у творчу лабораторію письменника, у той світ, у якому взаємодіють, доповнюють, перетинаються семантичні поля, створюючи неповторні образи складної епохи.