CВОЄРІДНІСТЬ НАРИСІВ У ДОРОБКУ ІВАНА ЧЕНДЕЯ (КНИГА «СВАЛЯВСЬКІ ЗУСТРІЧІ»)

Анотація

Збірка нарисів лауреата Національної літературної премії ім. Т.Шевченка Івана Чендея (1922 – 2005)

«Свалявські зустрічі» (1977) присвячена розповіді про Свалявський лісокомбінат і його працівників. Літератор звертає увагу на особливий мікроклімат підприємства, де можливе для людини гармонійне поєднання у віднайденні себе та служінні людям.

Книзі І. Чендея притаманні елементи християнської середньовічної літератури. Біблійні аспекти простежуємо у символіці чисел: дванадцять (кількість творів у збірці), тридцять три (нарис «Воронич»); символіці образів: риби (нарис «Рибовод»), дерева (нарис «Лісоруби); охоплює автор категорії каяття і ласки Божої; оповідь розгортається як свідчення про незвичайні події.

Своєрідність нарисів полягає також у помітних впливах на жанр патерикової новели та житія. Риси патерикової новели проявляються у семи нарисах («Під одним небом, на одній землі», «Воронич», «Лісники», «Рибовод», «Щедрота», «Микола Ілліч», «Окриленість») таким чином: баченням виробництва як незвичайного місця, де відбувається перетворення доль людей; сприйняттям праці як акту добровільного й усвідомленого служіння; показом сумлінного служіння, через яке обрані прилучаються до чуда (винаходи, інтуїція, звичайна незвичайність, новаторство, відкриття в собі нових обдаровань), що змінює на краще життя інших людей; актуалізацією тільки тієї частини історії життя людини, якою вона пов’язана із виробництвом; моральним уроком – сприйняти труд як шлях до духовного зростання людини, як чудо можливості співтворення світу.

У нарисі «Джерела» спостерігаються риси житійної літератури: автор виписує родовід героя, вказуючи на його виняткові здібності, провіденціалізм, що приводить людину до певного роду діяльності, скромність і смиренність у служінні.

І. Чендей крізь призму християнських джерел вияскравив велич людини праці. Впливи християнської літератури на світоглядну систему письменника пов’язані із набутими знаннями і вихованням у батьківському домі.

Вихід збірки посприяв поверненню І.Чендея до активного письменницького життя після гонінь, пов’язаних із книгою «Березневий сніг» (1968).