НАУКОВИЙ ДОРОБОК ЛЮБИЦІ БАБОТИ В СВІТЛІ УКРАЇНСЬКО-СЛОВАЦЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ВЗАЄМИН

Анотація

Любиця Бабота (нар.1944 року)–відома в світі україністка зі Словаччини, авторка сотень наукових публікацій з проблем карпатознавства. Про її вагомий внесок у вивчення української літератури Закарпаття свідчать відгуки таких іменитих учених, як Олекса Мишанич, Василь Німчук, Олена Рудловчак, Микола Мушинка, Михайло Роман та ін.

Самобутню нішу в різноплановому доробку Любиці Баботи займають розвідки, присвячені актуальним питан- ням українсько-словацьких літературних взаємин.

Окреслений дискурс меншою чи більшою мірою знайшов відображення в її ґрунтовних працях «Закарпатоу- країнська проза другої половини ХІХ століття», «Контекст і контакти українсько-словацьких літературних взаємин у Словаччині в ХІХ столітті», «Vybrané kapitoly z ukrajinskej literatúry. Literatúra Rusínov-Ukrajincov od 19. storočia», в численних наукових статтях («Примітки до вивчення словацько-українських літературних контактів у ХІХ століт- ті», «Словацька тематика у творчості Анатолія Кралицького», «Григорій Сковорода в Трановському календарі», «Тво- ри Івана Франка в Чехословаччині», «Зореслав і католицький модернізм. Примітки до творчості українського поета і словацької літературної групи», «Українська література в перекладах Юрая Андрічика», «Богдан Ігор Антонич у чехословацькій літературній критиці», «Українська література на сторінках Revue svetovej literatúry на початку ХХІ століття»…), рецензіях на видання творів української літератури в словацьких перекладах і словацької–в українських перетлумаченнях, у гаслах в енциклопедіях і словниках України та Словаччини й под.

Докладно простежує Л.Бабота культурно-освітні та творчі взаємодії словацьких і закарпатських письменників. Серед репрезентантів крайового літературного процесу такі знакові постаті, як О.Духнович, О.Павлович, А.Кралицький, Ю.Ставровський-Попрадов, Є.Фенцик. І.Сильвай та інші. Літературознавиця наголошує, що особливо інтенсивною ця співпраця була в період словацького національного відродження.

Безсумнівно, що цей доробок Л.Баботи заслуговує на окрему розмову й скрупульозне дослідження.