ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА В ЖУРНАЛІ «НАША ЗЕМЛЯ»

Анотація

У статті розглядаються проблематика, жанрові особливості літературної критики на сторінках журналу «Наша земля». Акцентується, що журнал стояв на соборницьких позиціях, відстоював думку, що Закарпаття – частина української землі, закарпатці є українцями, боровся проти денаціоналізації. Автори літературно-критичних статей постійно наголошували на історичній спільності населення з обох боків Карпат, виступали проти чехізації, русифікації, так званого русинства, підтримуваного окупаційною владою, відстоювали українську мову, пропагували українську культуру, вели полеміку з антиукраїнськими виданнями. Внесок журналу у відродження української культури важко переоцінити. Журнал пропагував твори класиків української літератури Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, які будили національну свідомість, наголошував, що усі вони представники українського народу, частиною якого є і Закарпаття. Журнал друкував твори, які не могли в той час бути надрукованими в Радянській Україні, маємо на увазі вірші П. Тичини «Шовіністичне», «І буде так», «Зразу ж за селом». Найбільш поширеними жанрами літературної критики журналу «Наша земля» були літературно-критичні огляди, ювілейні статті, літературні портрети, звітні репортажі, в яких описувалися обставини, хід культурних заходів, присвячених видатним митцям і подіям, інформаційні повідомлення з короткими анотаціями. Літературну критику у журналі найчастіше представляли Августин Крук і Василь Ґренджа-Донський. Журнал публікував статті відомих українських літературознавців із інших областей України. У статті зазначено, що певне уявлення про художню літературу і її критичне сприйняття дають постійні рубрики «Нашої землі» «Літературно-художня хроніка», «По Підкарпатті», «З радянської України». Слід наголосити, що рівень тогочасної літературної критики журналу поступається рівню самої літератури.