«ПРИХОДЬ, МОЯ ВЕСНО, КОХАНА…»: МОТИВ ЛЮБОВІ В ЛІРИЦІ КОРНЕЛІЯ ІРОДА

Анотація

У статті досліджено поетичний доробок Корнелія Ірода, одного з видатних представників українсько-
го літературного процесу Румунії. Увага приділена аналізу його поетичної збірки «Вечірня молитва» (1973), яка віді-
грала важливу роль у розвитку української поезії Румунії. Визначено, що лірика К. Ірода відзначається оригінальністю,
виявляє особливий ліризм та емоційну насиченість.
Попри схвальні відгуки в розвідках науковців В. Антофійчука та Т. Носенко, у статтях літературних діячів та
критиків Є. Мигайчука, М. Михайлюка, С. Ткачука поезія залишається найменш дослідженим пластом художнього
набутку Корнелія Ірода. Його лірика заслуговує на пильну дослідницьку увагу та осмислення як цілісне мистецьке
явище, що визріло на ґрунті самобутньої української літератури Румунії.
Мета статті – аналіз інтимної та пейзажно-настроєвої лірики як домінантних площин поетичного доробку Кор-
нелія Ірода.
Завдання статті – простежити мотиви лірики Корнелія Ірода; дослідити символічний спектр поезій митця на
тему кохання; з’ясувати особливості фольклоризму інтимних віршів збірки «Вечірня молитва»; визначити поетикальні
прикмети поетичного голосу митця.
У дослідженні виокремлено основні мотиви лірики К. Ірода: мотив кохання – наскрізний, а також філософські
роздуми про плинність життя, зв’язок людини з природою, автобіографічні елементи. Особливу увагу приділено по-
етизації пір року як віддзеркаленню емоційних станів ліричного героя. Проаналізовано, як поет у своїх творах вико-
ристовує образи природи, втілюючи такі риси індивідуально авторського стилю письма, як символічність та міфопо-
етичність.
Поезія Корнелія Ірода демонструє романтичний тип художнього світовідображення, на що вказує і фольклоризм
інтимних віршів митця та закоріненість його творчості в народнопісенну традицію.
У науковій розвідці також досліджено символіку окремих кольороназв у поезіях автора «Вечірньої молитви».
Проілюстровано особливості втілення в поетичних текстах улюбленого образу поета – ночі як макросимволу, реалізованого в кількох структурних компонентах.
У статті наголошується на необхідності подальшого вивчення творчості Корнелія Ірода як важливого явища в
українській літературі Румунії. Запропоноване дослідження сприяє кращому розумінню його творчої спадщини, окреслює її місце в літературному процесі та дає змогу простежити взаємозв’язки з традиціями української поезії загалом.