ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСОБИ У СЛОВАЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У статті розглядається творення назв осіб у словацькій мові лексико-семантичним способом. Наводяться лексико-семантичні групи та моделі назв осіб словацької мови, утворені метафоризацією. Усі назви словацької
мови зіставляються з відповідними назвами української мови.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що лексико-семантичний спосіб словотворення є одним із важливих
механізмів поповнення словникового складу слов’янських мов. Він передбачає зміну значення вже існуючого слова,
у результаті чого з’являється нове слово без зміни його форми. Особливо продуктивним цей спосіб є при творенні
назв осіб, адже мова постійно адаптується до змін у суспільстві, відображаючи нові соціальні явища, професії, риси
характеру тощо.
Метою нашої статті є порівняти творення назв осіб лексико-семантичним способом у словацькій та українській
мовах. Передбачаємо розглянути назви осіб, утворені тільки метафоризацією та покласифікувати їх за словотвірними
моделями. При цьому застосовується принцип опису словотвірних моделей «від назви до назви», запропонований
Л.Р. Шпачук. Застосовуючи класифікацію Л.Р. Шпачук, зібраний матеріал поділяємо за сферами його використання
на 5 лексико-семантичних груп: назви сфер життя і діяльності людини, назви об’єктів та предметів побуту, назви
тваринного світу, назви рослинного світу, назви природних явищ і станів.
Зіставний аналіз показав, що як у словацькій, так і в українській мовах лексико-семантичні деривати утворюються на основі подібності (за зовнішністю або характером) людини з певною істотою, предметом чи рослиною, наприклад, kocur, lišiak, varecha; баран, бик. У словацькій та українській мовах метафоризуються назви: 1) рослин, предметів, істот, які добре відомі людині, повадки або звички яких добре вивчені людиною або відразу впадають у вічі;
2) рослин або тварин, які вирізняються своєю незвичністю, екзотичністю. Здебільшого дані назви позначають негатив-
ні риси людини, на які вказують аби людина усувала їх і більше не повторювала.