ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ЮРИДИЧНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.1.(53).106-112Ключові слова:
термінологічна компетентність, юридичний дискурс, психолінгвістика, професійна англійська мова, когнітивна лінгвістика, асоціативне навчання, методика викладанняАнотація
У статті розглянуто психолінгвістичний підхід до формування термінологічної компетентності студентів-юристів у межах англомовного юридичного дискурсу. Особливу увагу приділено проблемам, пов’язаним із засвоєнням юридичної термінології: високий рівень лексичної насиченості текстів, багатозначність термінів, наявність
архаїзмів, латинізмів та формалізованих структур, що утруднює інтерпретацію і продуктивне мовлення студентів.
У межах теоретичної частини статті проаналізовано ключові поняття: «термінологічна компетентність», «юридичний дискурс» та «психолінгвістика у вивченні іноземної мови». Представлено огляд наукових підходів, серед яких
особливо виділено когнітивну лінгвістику, концепцію семантичних сіток, моделі довготривалого збереження термінів
у пам’яті, а також взаємодію мисленнєвих операцій (класифікації, аналізу, порівняння) із процесами засвоєння спеціалізованої лексики.
З метою емпіричного підтвердження гіпотези про ефективність психолінгвістично обґрунтованої методики на-
вчання юридичної термінології, проведено експериментальне дослідження на базі юридичного факультету. Участь
взяли 60 студентів, поділених на контрольну та експериментальну групи. Навчання експериментальної групи здійсню-
валося за авторською методикою, що поєднувала контекстуальне вивчення термінів, асоціативне картування, когнітивно-аналітичні вправи, мнемонічні стратегії та інтерактивні інструменти на основі штучного інтелекту.
Для оцінювання результатів використано чотири типи завдань: тест на лексичну ідентифікацію, вправа на контекстуальне вживання термінів, письмова продуктивна вправа та опитувальник саморефлексії. Результати продемонстрували суттєве зростання рівня термінологічної компетентності в експериментальній групі: середній показник правильних відповідей зріс з 52 % до 82 %, тоді як у контрольній групі лише з 54 % до 62 %. Крім того, студенти експериментальної вибірки продемонстрували вищу точність у вживанні термінів, граматичну і стилістичну адекватність, а
також кращі результати в письмовому мовленні.
