ІМЕНУВАННЯ ЖІНОК У ЧЕСЬКИХ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТКАХ ДОПРІЗВИЩЕВОГО ПЕРІОДY

Анотація

Пропонована стаття продовжує вивчення питань функціонування та розвитку чеської антропонімійної системи допрізвищевого періоду. У статті здійснено аналіз засобів та способів творення жіночих антропонімних
формул, зафіксованих у чеських писемних пам’ятках допрізвищевого періоду. Джерельну базу дослідження складають
різнотипні документи: правові акти, хроніки, листування, також міські та церковні книги XI–XVІІ століть, що дозволяє
простежити динаміку розвитку жіночої антропонімії впродовж кількох століть. У роботі класифіковано основні формули номінації жінок: однолексемні (особові імена), дво- трилексемні антропонімійні формули (особове ім’я + родовий чи шлюбний антропонім), моделі, що містять вказівки на соціальний статус, професійну належність або сімейні
зв’язки (наприклад, згадки про батька, чоловіка, прізвисько чи місце походження).
Особливу увагу приділено семантичним особливостям і граматичним маркерам, що відображають гендерну специфіку та соціокультурні трансформації середньовічного й ранньоновітнього чеського суспільства. Проаналізовано
різницю у формах іменування представниць різних соціальних верств – шляхти, міщанства, селянства – та специфіку
відображення жіночої номінації у писемних пам’ятках різного стилю. Виявлено, що впродовж досліджуваного періоду
поступово змінюється статус жінки в суспільстві, що відбивається і в практиках іменування.
У роботі також розглядаються питання функціонування суфіксальних формантів, характерних для жіночих антропонімів, їх роль у вираженні родинних та соціальних зв’язків. Результати дослідження дозволяють глибше зрозуміти еволюцію чеської жіночої антропонімії та її взаємозв’язок із суспільними трансформаціями; окреслити особливості
чеських жіночих антропонімійних формул допрізвищевого періоду в загальнослов’янському контексті.